Бімбісара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бімбісара
King Bimbisara and the Buddha.jpg
Бімбісара й Будда
Народився 558 до н. е.
Помер 491 до н. е.
Раджаґріха
вбито
Титул магараджа
Термін 543—491 роки до н.е.
Наступник Аджаташатру
Конфесія буддизм
Рід Хар'янта
Дружина 3 махарані

Бімбісара (*बिम्बिसार, 558 до н. е. —491 до н. е.) — засновник й перший магараджа Маґадги у 543–491 роках до н. е., покровитель буддизму.

Життєпис[ред.ред. код]

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Про його батьків немає вірних відомостей. Походив з роду Хар'янта. Син індуського вождя дрібного князівства, що розташовувалося на півдні сучасного Біхару. Поступово він розширив свої володіння, докладаючи як свої військові, так й дипломатичні здібності. Було укладено союзи з династіями Мадри (центральний Пенджаб), Гандхари, Кошали, Аванті, лічхавів. Важливим періодом було тривала й запекла війна з державою Анга (західна Бенгалія), яка завершилася поразкою останньої й включення її території до складу Маґадги. Намісником Анги було призначено молодшого сина Бімбісари. на кінець свого володарювання держава охоплювала 80 тис. поселень.

Наприкінці правління бімбісара вступив у ворожнечу з лічхавами, відя ких зазнав низку поразок. Все це сильно підірвало авторитет магараджи. Син скористався його старший син Аджаташатру, який зненацька захопив батька й незабаром уморив того голодом.

Внутрішня політика[ред.ред. код]

За його правління сформувався потужний бюрократичний апарат. Водночас магараджа пильно контролював діяльність чиновників. Карне право часів Бімбісари було доволі суровим.

Став покровитель Будди, якого запросив до своєї новозведеної столиці Раджаґріхи. Тут Бімбісара вів диспути з буддою, намагаючись повернути того до життя, яке повинен був вести кшатрій. Втім невдало. В подальшому бімбісара всіляко підтримував розповсюдження буддизму.

Джерела[ред.ред. код]

  • Radha Kumud Mookerji: The Rise of Magadhan Imperialism. In: R. C. Majumdar und A. D. Pusalker (Hrsg.): The Age of Imperial Unity. Bombay 1951, S. 37f.
  • Stearns, Peter N. (2001) The Encyclopedia of World History, Houghton Mifflin. pp. 76-78. (ISBN 0-395-65237-5)