Біном
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Біно́м (двочлен) — сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що звуться членами біному; наприклад: a + b,
і т. д. Є найпростішим випадком поліному окрім одночлена.
Біном a2 − b2 може бути представлено у вигляді добутку двох біномів:
- a2 − b2 = (a + b)(a − b).
Це є окремим випадком загальної формули:
.
Добуток пари лінійних біномів ax + b та cx + d дорівнює:
- (ax + b)(cx + d) = acx2 + (ad + bc)x + bd.
Біном піднесений до степеня n:
- (a + b)n
може бути розкладений за допомогою біному Ньютона або трикутника Паскаля:
[ред.] Приклад
Одним із простих та цікавих застосувань біному Ньютона є формула для отримання чисел Піфагора: для m < n, нехай
, тоді a2 + b2 = c2.
[ред.] Джерела інформації
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
- Використано матеріали зі статті в німецькій Вікіпедії
.