Біноміальна номенклатура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біноміальна номенклатура (також біномінальна назва) — формальний метод іменування видів живих істот, що полягає у присвоєнні кожному виду двокомпонентного імені. Як передбачає слово «біноміальний», наукова назва (ім'я) видів складається з двох частин, для кожної з яких використовують латинську граматичну форму, хоча вони можуть базуватися й на словах з інших мов. Такі імена називаються «біномен», або «наукова назва», а помилково їх кваліфікують як «латинська назва». Перша частина імені ідентифікує рід (тобто є назвою, ім'ям роду), до якого належить вид, а друга частина ідентифікує види в межах роду. Отже, наукова назва утворюється комбінацією двох частин: назви роду і дескриптора виду. Тому біномальна номенклатура — це систематизована назва таксонів біологічного виду за родом і видом.

Історія[ред.ред. код]

Карл фон Лінней в XVIII столітті ввів єдині в науці імена з подвійних назв рослин на латинській мові. Латинські назви є міжнародними, затвердженими світовою наукою. Вони полегшують спілкування між науковцями, сприяють розвитку науки. Ненаукові, народні назви дуже різні навіть в межах однієї країни, в різних районах однієї області.

Деталі методу[ред.ред. код]

Хоча тонкі деталі цього методу відрізняються для різних видів, є певні аспекти, які прийняті універсально:

  • Перший термін (назва роду) завжди починається з великої літери, тоді як дескриптор виду — ні, навіть коли він походить від власного імені. Наприклад, Canis lupus (вовк) або Crocus heuffelianus (шафран Гейфеля). Слід зауважити, що це сучасна угода: Карл Лінней завжди починав з великої літери дескриптор виду, і до початку 20 століття було звичайно починати з заголовної літери дескриптор виду, якщо він ґрунтувався на власному імені.
  • Скорочення «sp.» (або «spec.») використовується, коли фактична назва виду не відома: наприклад Canis sp. означає «вид роду Canis». Скорочення «spp.» (множинна від «sp.») вказує «декілька невідомих видів».
  • Скорочення «cf.» використовується, коли ототожнення не підтверджене: наприклад Corvus cf. splendens указує, що класифікація виду перебуває під сумнівом.
  • Наукова назва повинна бути написана повністю, коли використовується вперше, або, коли декілька видів такого ж роду вносяться в список, обговорюються або згадані в тій же роботі. Назва роду може бути скорочена до першої букви, наприклад C. lupus замість Canis lupus. В окремих випадках ця форма скорочення набула більшого поширення, ніж загальна форма — наприклад, бактерію Escherichia coli часто називають E. coli.
  • Наукові назви видів та родів звичайно друкують курсивом, як наприклад Homo sapiens. Коли їх пишуть від руки, їх потрібно підкреслювати.
  • Коли використовується із звичайною назвою, наукова назва іде в круглих дужках, наприклад, «Річкова скойка (Margaritifera margaritifera) знаходиться у небезпеці».

Авторське скорочення[ред.ред. код]

Ім'я автора видового таксона може (але це не необхідно) вказуватися після назви видового таксона (крім випадку аутоніму). Скорочення прізвищ авторів ботанічних таксонів узгоджено з рекомендацією ICBN[1] і з посібником «Автори назв рослин» (англ. Authors of Plant Names) Брамітта і Пауелла.[2] Ці авторські скорочення можна шукати на сторінці Інтернаціональний індекс назв рослин (IPNI).

Наприклад:

  • у назва роду: Lens Mill. — скорочення «Mill.» стосується ботаніка Philip Miller.
  • у назва виду: Lens culinaris Medik. — скорочення «Medik.» стосується ботаніка Friedrich Kasimir Medikus.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Recommendation 46A.4, Note 1, International Code of Botanical Nomenclature (Vienna Code) 2006. електронна версія, процитовано 2009-11-19. (англ.)
  2. Brummitt, R. K.; C. E. Powell (1992). Authors of Plant Names. Royal Botanic Gardens, Kew. ISBN 1-84246-085-4.  (англ.)

Див. також[ред.ред. код]