Біодеградація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біодеградація (біологічний розпад, біорозкладання) — руйнування складних речовин, матеріалів, продуктів в результаті діяльності живих організмів; найчастіше при згадці біодеградації мається на увазі дія мікроорганізмів, грибів, водоростей. Однак, в строгому сенсі, розмірами біологічних організмів термін не визначається.

Швидкість біодеградації визначається видом/видами організмів, які беруть участь, умовами (температурою, вологістю), освітленістю і багатьма іншими чинниками.

Роль в біосфері[ред.ред. код]

Біодеградація — один з основних механізмів знищення відходів діяльності людини в природі: як відходів, власне, життєдіяльності, так і промислових відходів. У більшій чи меншій мірі біодеградації схильні майже всі органічні та багато неорганічні забруднювачі, за винятком, хіба що, радіоактивних речовин. Саме біодеградація є основним механізмом самовідновлення/опору екосистем антропогенним впливам.

Використання людиною[ред.ред. код]

Явище може використовуватися для практичних, не природоохоронних цілей. Наприклад, біодеградація побутових (харчових) відходів, використовується для отримання біогазу. При цьому експлуатується той факт, що, споживаючи відходи різного характеру, мікроорганізми виділяють один і той же продукт — метан.

Негативні аспекти[ред.ред. код]

Старіння / руйнування матеріалів, псування продуктів харчування.

Методи боротьби[ред.ред. код]

  • Охолодження. Найбільш відомий прилад для боротьби з біодеградацією продуктів — побутові холодильник і морозильник. Охолодження / заморожування загальмовує або зупиняє життєдіяльність більшості організмів. Це робить можливим тривале зберігання не тільки продуктів харчування, а й, наприклад, біо-медичних зразків, медикаментів, хімічних і біологічних речовин ( білків, розчинів амінокислот тощо). Найбільш часто зустрічаються ступені охолодження: близько 5 °C — звичайні холодильники; близько −15 °С — побутові морозильники; до −80 °С і до −135 °С — морозильники глибокої заморозки — часто застосовуються для зберігання біологічних зразків; −196 °С — прилади і пристрої, що використовують рідкий азот (кріоконсервація) — зазвичай застосовуються для зберігання особливо чутливих до біорозкладу медичних зразків.
  • Хімобробки. Просочення матеріалів або обробка їх поверхонь речовинами, отруйними (рідше — відлякуючими) для організмів, що викликають біодеградацію. Прикладом може просочування деревини, що запобігає гниття і / або розвиток цвілі.
  • Висушування часто дозволяє істотно знизити швидкість біодеградації адже організми для життєдіяльності потребують воду. Наприклад, звичайне м'ясо при 5 °C псується вже через кілька днів, в той час як сушене зберігається роками при кімнатній температурі (і низькій вологості). Амінокислота триптофан, розчинена у воді, біорозкладається протягом тижнів, частіше — днів, у той час, як суху речовину зберігається місяцями без істотних змін.
  • Стерилізація:
* Термічна обробка найчастіше застосовується до продуктів харчування. Нагрівання дозволяє знищити бактерії і, найчастіше, їхні спори, таким чином, затримуючи процеси біодеградації. Розрізняють різні ступені термообробки і різні способи її проведення, наприклад: пастеризацію, кип'ятіння, термічну стерилізацію, автоклавування.
* Ультрафіолетова обробка. Обробка ультрафіолетовим світлом дозволяє знищити мікроорганізми в приміщенні і на відкритих поверхнях, таким чином, зменшити швидкість біодеградації. Метод широко використовується в біохімічних та біомедичних лабораторіях. Недолік методу: ультрафіолетова обробка деструктивно діє на багато матеріалів, в особливості на пластмаси.
* Радіаційна обробка — знищення живих організмів іонізуючим випромінюванням.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]