Біодоступність
Біодоступність — це термін, яким позначають кількість лікарської речовини, що доходить до місця її дії в організмі людини (здатність препарату засвоюватися). Біодоступність є головним показником, що характеризує кількість втрат лікарського засобу, тобто чим вища біодоступність лікарської речовини, тим менше її втрат буде при засвоєнні і використанні організмом.[1]
Зміст |
Визначення [ред.]
В фармакології [ред.]
В фармакології, під терміном біодоступність розуміють швидкість та ступінь за якими лікарська речовина досягає циркуляції в організмі.[2] Позначаєтсья біодоступність літерою f (або, якщо демонструється у відсотках великою F).
В дієтології [ред.]
В науках, що пов'язані з оцінкою харчування, концепція біодоступності не має точного визначення та стандартизації, у порівнянні з фармакологією. Це пов'язано насамперед з фізіологічними особливостями кожної людини,[3]. Таким чином, біодоступність в дієтології визначається як пропроція харчової речовини, що надходить до організму та здатна бути засвоєною і доступною для подальшого використання або зберігання.[4]
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Griffin, J.P. The Textbook of Pharmaceutical Medicine (6th Ed.). New Jersey: BMJ Books. ISBN 978-1-4051-8035-1
- ↑ Shargel, L.; Yu, A.B. (1999). Applied biopharmaceutics & pharmacokinetics (4th ed.). New York: McGraw-Hill. ISBN 0-8385-0278-4
- ↑ Heaney RP Factors Influencing the Measurement of Bioavailability, Taking Calcium as a Model // J. Nutr.. — Т. 131. — (2001) (4 Suppl) С. 1344S-1348S. PMID .
- ↑ Srinivasan VS Bioavailability of Nutrients: A Practical Approach to In Vitro Demonstration of the Availability of Nutrients in Multivitamin-Mineral Combination Products // J. Nutr.. — Т. 131. — (2001) (4 Suppl) С. 1349S-1350S. PMID .
 |
Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
