Біологічна статистика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біологі́чна стати́стика, Біометрі́я — розділ математичної статистики для обробки результатів біологічних експериментів. За допомогою біометрії, в основі якої лежить теорія імовірностей, дається точна характеристика значення ознаки, яка вивчається, та її мінливості, встановлюється вірогідність подібності або відмінності цієї ознаки в двох чи кількох групах особин, встановлюється ступінь залежності зміни одних ознак від зміни інших. Біометрія широко застосовується при вивченні різних теоретичних та практичних питань медицини, біології, рослинництва і тваринництва.

Історія[ред.ред. код]

Основи біометрії заклав бельгійський антрополог і статист А. Кетле (17961874). Створення ж математичного апарату даної науки належать англійській школі біометрів XIX століття, на чолі якої стояли двоюрідний брат Дарвіна Ф. Гальтон (18221911) та його учень Карл Пірсон (18571936). Власне Гальтон і ввів термін «біометрія» в 1889 році. [1]

Значний вклад в розвиток біометрії здійснив англійський ботанік Рональд Фішер, який працював у 19101914 роках на агробіологічній станції поблизу Лондона. Колектив співробітників складався з одних чоловіків, але коли на роботу взяли жінку, спеціалістку з водоростей, Мюріель Брістоль, заради неї вирішено було заснувати файф-о-клок. На першому чаюванні зайшла суперечка: що правильніше — додавати молоко в чай або навпаки?[2] Мюріель Брістоль, стверджувала, що легко відрізнить «неправильний» чай. Тому в сусідній кімнаті приготували за участю штатного хіміка різними способами кілька чашок чаю, і леді Мюріель правильно визначила всі чашки.

Рональд Фішер замислився: скільки повторів потребує дослід задля достовірності й виключення випадковості. З цих роздумів народилася спочатку стаття в часописі, опублікована в 1918 році,[3] а потім класична праця «Статистичні методи для дослідників» (англ. Statistical Methods for Research Workers), видана в 1925 році в Едінбурзі.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.) Лакин Г. Ф. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1990. — 352 с.
  2. Причина того, чому в англійські аристократи додають молоко в чай, а не навпаки, пов'язана з фізичним явищем. Шляхетні люди завжди пили чай з порцеляни, яка може тріснути, якщо спочатку налити в чашку холодне молоко, а потім додати гарячий чай. Прості ж англійці пили чай з фаянсових або олов'яних кухлів, не побоюючись за їх цілість.
  3. (англ.) Ronald A. Fisher The Correlation Between Relatives on the Supposition of Mendelian Inheritance // Philosophical Transactions of the Royal Society of Edinburgh in 1918, (volume 52, pages 399—433).
  4. (англ.) Ronald A. Fisher (1925) Statistical Methods for Research Workers. Edinburgh.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]