Біосфера 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 32°34′43″ пн. ш. 110°51′02″ зх. д. / 32.57861° пн. ш. 110.85056° зх. д. / 32.57861; -110.85056

«Біосфера-2»
Biosphere2 2.jpg
Блоки «Океан» та «Саванна»
Блок «Пустеля» в серпні 2005 року

«Біосфера 2» — гігантський герметизований комплекс споруд з бетону, сталевих труб і 5600 скляних панелей. Моделює замкнену екологічну систему, збудований компанією «Space Biosphere Ventures» на кошти мільярдера Едварда Басса в пустелі Сонора, Аризона, США. Цифра «2» у назві покликана підкреслити, що «Біосферою 1» є Земля. Альтернативна версія з приводу «першої Biosphere» — саме так називався американський павільйон на всесвітній виставці Експо-67, свого часу не менш відомий, ніж Атоміум. На користь цієї версії говорить помітна зовнішня схожість в конструкції Biosphere і Biosphere 2. Головним завданням «Біосфери 2» було з'ясувати: чи зможе людина жити і працювати в замкнутому середовищі. У віддаленому майбутньому такі системи можуть бути корисні як автономні поселення в космосі, або в разі крайнього погіршення умов життя на Землі.

Історія експерименту[ред.ред. код]

У 1985 році більше 200 американських учених й інженерів об'єдналися для того, щоб побудувати в пустелі величезну скляну будівлю із зразками земної флори і фауни. Планувалось герметично закрити будівлю від будь-яких надходжень сторонніх речовин та енергії (крім енергії сонячного світла) й поселити там на два роки команду з восьми добровольців, яких відразу прозвали «біонавтами». Експеримент повинен був сприяти вивченню зв'язків у природній біосфері та перевірити можливість тривалого існування людей у замкненій системі, наприклад при далеких космічних польотах. Постачати кисень повинні були рослини. Вода, як розраховували, буде забезпечуватися природним кругообігом і процесами біологічного самоочищення. Їжа — з місцевих рослин і тварин.

Внутрішня площа будівлі (1,3 га) поділялася на три основні частини. У першій розмістилися зразки п'яти характерних екосистем Землі:

У всіх цих частинах поселили відібраних ботаніками і зоологами представників флори і фауни. Другу частину будівлі відвели системам життєзабезпечення: 0,25 га для вирощування їстівних рослин (139 видів, враховуючи тропічні фрукти з «Лісу»), басейни для риби (взяли тиляпію, як невибагливий вид, що швидко набирає масу і смачний у приготуванні) і відсік біологічного очищення стічних вод. Житлові відсіки для «біонавтів» (кожному 33 м² з загальною їдальнею та вітальнею). Сонячні батареї забезпечували електроенергію для комп'ютерів і нічного освітлення.

Наприкінці вересня 1991 року вісім чоловік «замурували» у скляній оранжереї. Незабаром почалися проблеми. Погода виявилася надзвичайно хмарною, йшов дощ з конденсату, фотосинтез йшов слабкіше норми. До того ж у ґрунті розмножились бактерії, які споживали кисень, і за 16 місяців його вміст у повітрі знизився з нормальних 21% до 14%. Довелося додавати кисень ззовні, з балонів. Врожаї їстівних рослин виявилися нижчими за розраховані, населення «Біосфери 2» постійно голодувало (вже в листопаді довелося розкрити продуктовий надзвичайний запас, за два роки досліду середня втрата ваги біонавтів склала 13%). Зникли заселені комахи-запилювачі (загалом вимерло від 15 до 30% видів), зате розмножувались таргани, яких ніхто не заселяв. Біонавти все ж таки змогли прожити намічені два роки, але в цілому експеримент виявився невдалим. Втім, він зайвий раз довів, наскільки тонкі й вразливі механізми біосфери, що забезпечують наше життя.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Гігантська споруда використовується зараз для окремих дослідів з тваринами і рослинами.

Посилання[ред.ред. код]