Біота східна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біота східна
Platycladus orientalisMorton Arboretum acc. 168-53#3[1]
Platycladus orientalis
Morton Arboretum acc. 168-53#3[1]
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Відділ: Pinophyta
Клас: Pinopsida
Ряд: Pinales
Родина: Cupressaceae
Рід: Platycladus
Вид: P. orientalis
Біноміальна назва
Platycladus orientalis
(L.) Franco[2]

Біо́та схі́дна (Biota orientalis) — однодомна рослина родини кипарисових. Дерево 5—10 м заввишки або кущ. Крона яйцевидна, складається з багатьох плоских пагонів («пластин»), розташованих у вертикальній площині. Листки лусковидні, ясно-зелені, яйцевидно-ромбічні, до 1 мм завдовжки. Шишки 10—15 мм завдовжки, з 6—8 супротивними, на вершку гачковидними лусками, спрямовані вгору; незрілі — голубувато-зелені, дозрілі — сухі, здебільшого червонувато-коричневі. Цвіте у березні — квітні.

Поширення[ред.ред. код]

Походить з Китаю. В Україні вирощують у ботанічних садах і парках як декоративну рослину.

Сировина[ред.ред. код]

Листя «туї»

Використовують ядро насіння і листя. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Листя містить ефірну олію (0,12 %), пініпікрин, пілен, пінін, туїн, дубильні речовини, смолу. У ядрі насіння є жирна олія.

Фармакологічні властивості і використання[ред.ред. код]

Препарати з листя біоти східної мають в'яжучі і кровоспинні властивості. їх використовують у народній медицині при бронхіальній астмі, кровохарканні, при кишкових і маткових кровотечах. Ефірна олія рослини (особливо складова її частина хінокітіол) проявляє антифунгальні властивості. Ядро насіння вживають як зміцнюючий і тонізуючий засіб та як відхаркувальний засіб при бронхіті.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cirrus Digital: Platycladus orientalis Morton Arboretum accession 168-53#3
  2. «Platycladus orientalis information from NPGS/GRIN». Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2008-02-19. 

Джерела[ред.ред. код]