Біотероризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
NBC-Mask M-17.jpg

Біотероризм — тип тероризму, що здійснюється випусканням або розповсюдженням біологічних агентів, тобто бактерій, вірусів або токсинів, рівно як і методів їхньої доставки, як в природній, так і в модифікованій людиною формі, тобто використовує біологічну зброю.

Біологічна зброя[ред.ред. код]

Біологічна зброязброя масового ураження, що існує переважно у вигляді спеціальних боєприпасів і бойових приладів із засобами доставки, споряджені біологічними засобами. Біологічна зброя призначена для масового ураження людей, тварин, рослин та деяких видів воєнного майна і спорядження. Біологічна зброя (БЗ) може проникати в організм людини при диханні, з їжею або через шкіру. Оскільки шкіра людини забезпечує гарний захист від мікроорганізмів, присутніх в навколишньому середовищі, цей вид зараження дещо малоефективний. Ураження людини відбувається головним чином під час дихання, інша можливість виникає при споживанні отруєної їжі або води.

Питання про те, чи може той чи інший патогенний мікроорганізм або токсин використовуватися як біологічного агента, вимагає знання великої кількості факторів, таких як дози зараження, час дії, можливості розповсюдження хвороби, спосіб зараження (в процесі дихання, споживання їжі або укусу комах), метод розповсюдження агента, його стабільність тощо.

Патогени повинні володіти рядом характеристик, які роблять їх привабливими як біологічна зброя: їх виробництво повинно бути доступним, вони повинні впливати в основному через дихальні шляхи, або при вживанні їжі та води, бути досить стабільними, щоб під час розпилювання в атмосфері не втратити своїх хвороботворних властивостей.

У результаті свідомого розповсюдження патогенів, коли невелика кількість збудника потрапляє в місця знаходження людей, тварин або посівів, відбувається його розмноження, і після інкубаційного періоду з'являються симптоми хвороби. У разі потрапляння деяких мікроорганізмів ці симптоми є наслідком дії вироблюваних ними токсинів - токсичних хімічних речовин.

Чинники[ред.ред. код]

Головними групами або класами патогенів, які можуть викликати інфекційні хвороби, і токсинів, які можуть завдати шкоди здоров'ю шляхом інтоксикації і можуть вважатися потенційними біологічними агентами, є:

  • Бактерії. Ці агенти можуть викликати такі хвороби, як сибірська виразка, чума і туляремія. Хоча багато патогенні бактерії чутливі до антибіотиків, деякі їх штами стійкі до них і здатні існувати в природних умовах. Вони можуть легко проводиться на штучної живильному середовищі в установках для мікробіологічної промисловості.
  • Віруси. Існує велика кількість вірусів, що викликають хвороби. Віруси можуть вирощуватися в живих тканинах.
  • Рикетсії. Прикладом служать бактерії, що викликають Ку-лихоманку. Бактерії розмножуватися подібно вірусам тільки в клітинах господаря.
  • Гриби. Лише деякі види можуть бути використані проти людини, вони набагато небезпечніші для сільськогосподарських культур.
  • Токсини. Це продукти життєдіяльності мікроорганізмів (токсин ботулізму або ентеротоксин У стафілокока), рослин (рицин з бобів рицини) або молюсків (сакситоксин).

Наслідки[ред.ред. код]

За оптимальних умов застосування зона ураження в результаті біологічної атаки може сягати до декількох сотень кілометрів. Початкова кількість БЗ може бути невелика (усього кілька мікроорганізмів), однак, оскільки біологічні агенти здатні розмножуються в інфікованому об'єкті, цього може виявитися достатньо для нанесення серйозного збитку. На думку військових експертів, потенціал БЗ значно вище, ніж у хімічної зброї, і за своїм стратегічного ефекту БЗ цілком можна порівняти з ядерною зброєю. Однією з характерних рис БЗ є так званий відкладений ефект впливу, пов'язаний з наявністю в більшості інфекцій певного інкубаційного періоду. Відкладений ефект ускладнює виявлення факту біологічної атаки, особливо якщо мова йде про ендемічних для даної місцевості хворобах, що дає можливість заперечувати факт застосування БЗ.

Очевидно, що біологічний напад є серйозною загрозою і для мирного населення. Точно так само можуть постраждати домашні тварини та посіви. До основних засобів захисту від бактеріологічної зброї відносять: вакцини-сироваткові препарати, антибіотики та інші лікарські засоби, які використовуються для екстремальної та спеціальної профілактики інфекційних хвороб, засоби індивідуального та колективного захисту, хімічні речовини, що застосовуються для знезараження (дезінфекції та дезінсекції). Першу лікарську допомогу постраждалим від застосування БЗ надають з урахуванням клінічної картини хвороби та життєвих свідчень. У невідкладному порядку вводять серцево-судинні засоби та стимулятори дихання, дають багато пити з метою дезінтоксикації.

Методи протидії[ред.ред. код]

Кваліфікована медична допомога ураженим, що надається до встановлення етіологічного діагнозу, включає заходи того ж характеру, що і перша лікарська, але в більшій їх різноманітності, з урахуванням розвитку клінічної картини і можливостей встановлення типу збудника та можливого діагнозу. Для припинення розповсюдження інфекційних захворювань, локалізації і ліквідації зон і осередків біологічного ураження керівництвом цивільної оборони (держави, області, району) встановлюється карантин або обсервація.

Карантин — це система протиепідемічних і режимних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На зовнішніх кордонах району встановлюється озброєна охорона, організовується комендантська служба і патрулювання, регулюється рух. Забороняється вихід людей, вивіз речей, продуктів харчування. Вхід в район карантину дозволяється спеціальним формуванням цивільної оборони і медичному персоналу для надання допомога в ліквідації наслідків застосування біологічної зброї. У випадку, коли встановлений вид збудника захворювань не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних захворювань і відсутня загроза масових захворювань, карантин замінюється обсервацією.

Обсервація передбачає проведення лікувально-профілактичних ізоляційних заходів, спрямованих на припинення розповсюдження інфекційних захворювань. До режимних заходів в районі обсервації відносяться: — максимальне обмеження в'їзду і виїзду, — заборона вивозу речей, які не пройшли знезаражування, — підсилення медичного контролю за продуктами харчування і водою, зменшення руху по зараженій території і інші заходи.

В зонах біологічного зараження і осередках біологічного ураження з самого початку їх виникнення проводяться заходи по знезаражуванню (дезинфекція), а також знищенню комах і гризунів (дезинсекція і дератизація).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Біотероризм