Бірюльов Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Бірюльов
Юрій Бірюльов
Biryulov-photo.jpg
При народженні Юрій Бірюльов
Дата народження 21 серпня 1952(1952-08-21) (62 роки)
Місце народження Софія
Громадянство Україна Україна
Мова творів українська, російська, польська, французька, англійська
Напрямок мистецтво
Жанр мистецтвознавство

Юрій Олександрович Бірюльов  — історик мистецтва, м. Львів.


Біографія[ред.ред. код]

Народився 21 серпня 1952 р. у м. Софія (Болгарія). Навчався у Львівському університеті на історичному факультеті (1970–1975). У 1975–1978 працював вчителем історії у восьмикласній школі в селі Добростани Яворівського району Львівської області.

У 1978–1987 рр. працював науковим співробітником у Львівській національній галереї мистецтв.

Викладав історію мистецтва на кафедрі мистецтв Військового інституту Національного університету «Львівська політехніка» (1987–1996).

З 1997 р. головний науковий редактор видавництва «Центр Європи».

З 2002 р. викладає історію мистецтва і архітектури на кафедрі дизайну і основ архітектури НУ «Львівська політехніка», З 2011 р. на посаді доцента.

Доктор мистецтвознавства, габілітований доктор. У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Стиль сецесія у мистецтві Львова кінця ХІХ — початку ХХ ст.» у Всесоюзному науково-дослідному інституті мистецтвознавства (Москва). У червні 2013 р. після завершення процесу габілітації Вчена рада історичного факультету Варшавського університету присвоїла йому науковий ступінь габілітованого доктора гуманітарних наук у галузі історії мистецтва на підставі видатних наукових досягнень: монографії про львівську скульптуру та інших 25 наукових публікацій 2005-2013 рр. 1 липня 2014 р. Спеціалізована вчена рада Львівської національної академії мистецтв постановила присвоїти йому вчений ступінь доктора мистецтвознавства за спеціальністю "образотворче мистецтво".

Член Національної спілки художників України від 1989 р., член Спілки критиків та істориків мистецтва у Львові від 2000 р.

У 1986 р. створив і відкрив для експозиції у Львівській національній галереї мистецтв виставку «Львівська сецесія: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, графіка, книга, живопис, скульптура», що супроводжувалась науковим каталогом (Л., 1986, 96 с.) та доповідями. У 1994 р. — співорганізатор виставки «Загальна крайова виставка у Львові 1894 р.» у Міжнародному центрі культури в Кракові.

Співробітничає з багатотомними виданнями — в Україні: «Енциклопедія Львова» і «Енциклопедія Сучасної України», в Польщі: «Słownik Artystów Polskich». Один з редакторів і від 1994 постійний автор часопису «Галицька брама».

Досліджує історію мистецтва Західної України і особливо Львова й Львівщини XVIII-XX ст.


Основні праці[ред.ред. код]

Автор понад 500 статей і книг, у тому числі монографій:

  1. Biriulow J. Secesja we Lwowie (Сецесія у Львові), польською мовою. — Warszawa, 1996. — 231 s. ISBN 83-86117-55-9
  2. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. — Л.: Центр Європи, 2005. — 184 с. ISBN 978-966-7022-44-7
  3. Архітектура Львова XIX століття / Architektura Lwowa XIX wieku. — Kraków / Краків, 1997. — 91 с. + 174 ілюстр. (у співавторстві, укр. і пол. мовами). ISBN 83-85739-43-2
  4. Biriulow J. i in. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski (Пйотр Тарнавецький, львівський архітектор); пол. мовою, у співавторстві. — Львів, 2002. — 104 s. ISBN 966-7022-27-7
  5. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy (Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму, середина XVIII ст. — 1939 р.). — Warszawa: Neriton, 2007, 388 s. ISBN 978-83-7543-009-7
  6. Бірюльов Ю. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів: Центр Європи, 2010. — 336 с. ISBN 978-966-7022-86-0
  7. Biryulov Y. / Бірюльов Ю. Sur les traces de l'Art Nouveau en Ukraine: Kiev et Lviv / Пам'ятки стилю модерн в Україні: Київ та Львів. — Bruxelles / Брюссель: CIVA, 2010. — 322 c. (укр. і франц. мовами). ISBN 2-930391-37-5


Упорядник, головний редактор і один з основних авторів книг:

8. Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси. — Л.: Центр Європи, 1998. — 392 с. ISBN 966-7022-23-4

9. Lviv: A Guidebook for the Visitor / Львів: Туристичний путівник. — First edition / Видання перше. — Lviv: Publishing House «Centre of Europe», 1999; Видання друге / Second edition: 2007. — 548 с. (Концепція, наукова і художня редакція, авторське упорядкування, макетування, авторство текстів на с. 7-20, 107–272, 487–500). ISBN 966-7022-09-9

10. Lwów: Ilustrowany przewodnik. — Lwów: «Centrum Europy», 2001. — 320 s. ISBN 966-7022-26-9 (Україна), 83-88649-32-9 (Польща)

11. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Л.: Центр Європи, 2008. — 720 с. ISBN 978-966-7022-77-8


Автор путівників:

12. Знайомтесь зі Львовом. Путівник (укр., пол., англ., нім., фр. мовами). — Л., 2001, 29 с. ISBN 966-7022-26-9

13. Золота підкова: Подорож Львівщиною (укр., пол., рос., англ. мовами). — Л., 2002, 24 с. ISBN 966-7022-01-03

14. Львівська галерея мистецтв. Путівник (укр., пол. мовами). — Л., 2003, 36 с. ISBN 966-7022-58-7

15. Польське мистецтво у Львівській галереї мистецтв (пол. мовою). — Л., 2003, 36с. ISBN 966-7022-57-9

16. Львівська опера. Путівник (укр., пол. мовами). — Л., 2006, 36 с. (співавтор Ю. Смірнов). ISBN 966-7022-45-5

17. Личаківський цвинтар (пол. мовою). — Л., 2005, 24 с. (співавтор О. Шишка). ISBN 966-7022-35-8

18. Еврейское наследие Львова (англ., рос. мовами). — Л., 2002, 24 с. ISBN 966-7022-39-0

19. Чернівці — серце Буковини (укр., англ., нім., рос. мовами). — Л., 2002, 25 с. ISBN 966-7022-31-5

20. Замки Західної України. Путівник (укр., пол. мовами). — Л., 2005, 24 с. (співавтор О. Волков). ISBN 966-7022-40-4


Вибрані статті Ю. Бірюльова:

21. Львівські портрети Фридеріка Паутча // Проблеми слов'янознавства. — Випуск 25. — Львів, 1982. — С. 84-92.

22. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — № 2, жовтень 1994. — С. 8-9.

23. Два століття головної вулиці Львова // Галицька брама. — 1998. — № 2(38). — С. 6-8.

24. Мистецькі зв'язки Львова та Чернівців у ХІХ — на початку XX століття // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби. — Чернівці, 2003. — С. 113–119.

25. Сецесія у Львові // «Ї», 2003, № 29: «Genius loci: Leopolis, Львів, Lemberg, Lwów». — C. 170–181.

26. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3-4 (147–148). — C. 21-25.

27. Скульптура в історичному центрі Львова та проблеми її збереження // Галицька брама. — 2008. — № 12 (168). — С. 16-22.

28. Ранній класицизм у скульптурі Львова XVIII ст. // Пам'ятки України: історія та культура. — 2008. — № 2. — С. 38-50.

29. Йоган Шимзер — видатний майстер львівського класицизму // Мистецтвознавство'09. — Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, Інститут народознавства НАН України, 2009. — С. 67-82.

30. Класицизм у львівській скульптурі: творчість Антона Шимзера // Мистецтвознавство'10. — Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, Інститут народознавства НАН України, 2010. — С. 31-42.

31. Брати Вітвери і розквіт класицизму у львівській скульптурі початку XIX ст. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — 2010. — № 7. — С. 85-88.

32. Стильовий та жанровий діапазон творчості українських митців Львова міжвоєнного двадцятиліття (1919–1939) // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць. Спецвипуск / Редкол.: А. Бокотей (голова) та ін.; Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. — Львів: Афіша, 2011. — С. 86-103.

33. Львівський мистець Леонард Марконі // Студії мистецтвознавчі. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — № 2 (34). — С. 40-52.

34. Пізній романтизм, веристичні та необарокові тенденції у скульптурах Юліана Марковського // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — 2012. — № 1. — С. 73-77.

35. Видатний майстер львівської монументальної скульптури А. Попель // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. – № 728: Архітектура. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – C. 190-196.

36. Творчість львівських скульпторів родини Пер’є // Мистецтвознавство’12. – Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, 2012. – C. 55-70.

37. Камінь – не вічний. Проблеми збереження і дослідження скульптурної спадщини Львова // Студії мистецтвознавчі. – Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М. Т. Рильського НАН України, 2012. – № 2 (38). – C. 129-141.

38. Особливості взаємодії скульптури з архітектурою в творчості Теобальда Оркасевича // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. – № 757: Архітектура. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – C. 325-329.


Публікації про Юрія Бірюльова[ред.ред. код]

Бадяк В. П. Бірюльов Юрій Олександрович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 3. — К., 2004. — С. 51.

Miśkowiec M. Jurij Biriulow: Secesja we Lwowie // Rocznik Lwowski 2000–2001. — Warszawa, [2002]. — S. 321–324 [рецензія].

Miśkowiec M. Jurij Biriulow: Rzeźba lwowska // Rocznik Lwowski 2008–2009. — Warszawa, 2010. — S. 339–348 [рецензія].

Івашків Г. Юрій Бірюльов. Захаревичі: Творці столичного Львова // Мистецтвознавство'10. — Л., 2010. — С. 275–276 [рецензія].

Станкевич М. 60-літній ювілей Юрія Бірюльова // Мистецтвознавство'12. — Л., 2012. — С. 311.

Посилання[ред.ред. код]

Видавництво «Центр Європи», Львів (uk, pl)

Юрій Бірюльов. Сецесія у Львові

Австрійські вечори: Юрій Бірюльов — Львівська сецесія