Бірюльов Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Бірюльов
Юрій Бірюльов
Biryulov-photo.jpg
При народженні: Юрій Бірюльов
Дата народження: 21 серпня 1952(1952-08-21) (61 рік)
Місце народження: Софія
Громадянство: Україна Україна
Мова творів: українська, російська, польська, французька, англійська
Напрямок: мистецтво
Жанр: мистецтвознавство

Юрій Олександрович Бірюльов  — історик мистецтва, м. Львів.


Біографія[ред.ред. код]

Народився 21 серпня 1952 р. у м. Софія (Болгарія). Навчався у Львівському університеті на історичному факультеті (1970–1975). У 1975–1978 працював вчителем історії у восьмикласній школі в селі Добростани Яворівського району Львівської області.

У 1978–1987 рр. працював науковим співробітником у Львівській національній галереї мистецтв.

Викладав історію мистецтва на кафедрі мистецтв Військового інституту Національного університету «Львівська політехніка» (1987–1996).

З 1997 р. головний науковий редактор видавництва «Центр Європи».

З 2002 р. викладає історію мистецтва і архітектури на кафедрі дизайну і основ архітектури НУ «Львівська політехніка», З 2011 р. на посаді доцента.

Кандидат мистецтвознавства. У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Стиль сецесія у мистецтві Львова кінця ХІХ — початку ХХ ст.» у Всесоюзному науково-дослідному інституті мистецтвознавства (Москва).

Член Національної спілки художників України від 1989 р., член Спілки критиків та істориків мистецтва у Львові від 2000 р.

У 1986 р. створив і відкрив для експозиції у Львівській національній галереї мистецтв виставку «Львівська сецесія: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, графіка, книга, живопис, скульптура», що супроводжувалась науковим каталогом (Л., 1986, 96 с.) та доповідями. У 1994 р. — співорганізатор виставки «Загальна крайова виставка у Львові 1894 р.» у Міжнародному центрі культури в Кракові.

Співробітничає з багатотомними виданнями — в Україні: «Енциклопедія Львова» і «Енциклопедія Сучасної України», в Польщі: «Słownik Artystów Polskich». Один з редакторів і від 1994 постійний автор часопису «Галицька брама».

Досліджує історію мистецтва Західної України і особливо Львова й Львівщини XVIII-XX ст.


Основні праці[ред.ред. код]

Автор понад 500 статей і книг, у тому числі монографій:

  1. Biriulow J. Secesja we Lwowie (Сецесія у Львові), польською мовою. — Warszawa, 1996. — 231 s. ISBN 83-86117-55-9
  2. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. — Л.: Центр Європи, 2005. — 184 с. ISBN 978-966-7022-44-7
  3. Архітектура Львова XIX століття / Architektura Lwowa XIX wieku. — Kraków / Краків, 1997. — 91 с. + 174 ілюстр. (у співавторстві, укр. і пол. мовами). ISBN 83-85739-43-2
  4. Biriulow J. i in. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski (Пйотр Тарнавецький, львівський архітектор); пол. мовою, у співавторстві. — Львів, 2002. — 104 s. ISBN 966-7022-27-7
  5. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy (Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму, середина XVIII ст. — 1939 р.). — Warszawa: Neriton, 2007, 388 s. ISBN 978-83-7543-009-7
  6. Бірюльов Ю. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів: Центр Європи, 2010. — 336 с. ISBN 978-966-7022-86-0
  7. Biryulov Y. / Бірюльов Ю. Sur les traces de l'Art Nouveau en Ukraine: Kiev et Lviv / Пам'ятки стилю модерн в Україні: Київ та Львів. — Bruxelles / Брюссель: CIVA, 2010. — 322 c. (укр. і франц. мовами). ISBN 2-930391-37-5


Упорядник, головний редактор і один з основних авторів книг:

8. Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси. — Л.: Центр Європи, 1998. — 392 с. ISBN 966-7022-23-4

9. Lviv: A Guidebook for the Visitor / Львів: Туристичний путівник. — First edition / Видання перше. — Lviv: Publishing House «Centre of Europe», 1999; Видання друге / Second edition: 2007. — 548 с. (Концепція, наукова і художня редакція, авторське упорядкування, макетування, авторство текстів на с. 7-20, 107–272, 487–500). ISBN 966-7022-09-9

10. Lwów: Ilustrowany przewodnik. — Lwów: «Centrum Europy», 2001. — 320 s. ISBN 966-7022-26-9 (Україна), 83-88649-32-9 (Польща)

11. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. — Л.: Центр Європи, 2008. — 720 с. ISBN 978-966-7022-77-8


Автор путівників:

12. Знайомтесь зі Львовом. Путівник (укр., пол., англ., нім., фр. мовами). — Л., 2001, 29 с. ISBN 966-7022-26-9

13. Золота підкова: Подорож Львівщиною (укр., пол., рос., англ. мовами). — Л., 2002, 24 с. ISBN 966-7022-01-03

14. Львівська галерея мистецтв. Путівник (укр., пол. мовами). — Л., 2003, 36 с. ISBN 966-7022-58-7

15. Польське мистецтво у Львівській галереї мистецтв (пол. мовою). — Л., 2003, 36с. ISBN 966-7022-57-9

16. Львівська опера. Путівник (укр., пол. мовами). — Л., 2006, 36 с. (співавтор Ю. Смірнов). ISBN 966-7022-45-5

17. Личаківський цвинтар (пол. мовою). — Л., 2005, 24 с. (співавтор О. Шишка). ISBN 966-7022-35-8

18. Еврейское наследие Львова (англ., рос. мовами). — Л., 2002, 24 с. ISBN 966-7022-39-0

19. Чернівці — серце Буковини (укр., англ., нім., рос. мовами). — Л., 2002, 25 с. ISBN 966-7022-31-5

20. Замки Західної України. Путівник (укр., пол. мовами). — Л., 2005, 24 с. (співавтор О. Волков). ISBN 966-7022-40-4


Вибрані статті Ю. Бірюльова:

21. Львівські портрети Фридеріка Паутча // Проблеми слов'янознавства. — Випуск 25. — Львів, 1982. — С. 84-92.

22. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — № 2, жовтень 1994. — С. 8-9.

23. Два століття головної вулиці Львова // Галицька брама. — 1998. — № 2(38). — С. 6-8.

24. Мистецькі зв'язки Львова та Чернівців у ХІХ — на початку XX століття // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби. — Чернівці, 2003. — С. 113–119.

25. Сецесія у Львові // «Ї», 2003, № 29: «Genius loci: Leopolis, Львів, Lemberg, Lwów». — C. 170–181.

26. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3-4 (147–148). — C. 21-25.

27. Скульптура в історичному центрі Львова та проблеми її збереження // Галицька брама. — 2008. — № 12 (168). — С. 16-22.

28. Ранній класицизм у скульптурі Львова XVIII ст. // Пам'ятки України: історія та культура. — 2008. — № 2. — С. 38-50.

29. Йоган Шимзер — видатний майстер львівського класицизму // Мистецтвознавство'09. — Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, Інститут народознавства НАН України, 2009. — С. 67-82.

30. Класицизм у львівській скульптурі: творчість Антона Шимзера // Мистецтвознавство'10. — Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, Інститут народознавства НАН України, 2010. — С. 31-42.

31. Брати Вітвери і розквіт класицизму у львівській скульптурі початку XIX ст. // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — 2010. — № 7. — С. 85-88.

32. Стильовий та жанровий діапазон творчості українських митців Львова міжвоєнного двадцятиліття (1919–1939) // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць. Спецвипуск / Редкол.: А. Бокотей (голова) та ін.; Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. — Львів: Афіша, 2011. — С. 86-103.

33. Львівський мистець Леонард Марконі // Студії мистецтвознавчі. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — № 2 (34). — С. 40-52.


Публікації про Юрія Бірюльова[ред.ред. код]

Бадяк В. П. Бірюльов Юрій Олександрович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 3. — К., 2004. — С. 51.

Miśkowiec M. Jurij Biriulow: Secesja we Lwowie // Rocznik Lwowski 2000–2001. — Warszawa, [2002]. — S. 321–324 [рецензія].

Miśkowiec M. Jurij Biriulow: Rzeźba lwowska // Rocznik Lwowski 2008–2009. — Warszawa, 2010. — S. 339–348 [рецензія].

Івашків Г. Юрій Бірюльов. Захаревичі: Творці столичного Львова // Мистецтвознавство'10. — Л., 2010. — С. 275–276 [рецензія].

Посилання[ред.ред. код]

Видавництво «Центр Європи», Львів (uk, pl)

Юрій Бірюльов. Сецесія у Львові

Австрійські вечори: Юрій Бірюльов — Львівська сецесія