Бісер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гуцульська весільна сукня, прикрашена бісером.
Вишиванка-фест 20 травня 2012 у Дрогобичі. Виставка робіт з бісеру міського Будинку науково-технічної творчості школярів
Вишиванка-фест 2012. Виставка робіт міського Будинку науково-технічної творчості школярів. Бісер.

Бі́сер (араб. бусра, штучна перлина) — дрібні різнобарвні круглі або багатогранні скляні чи металеві зерна з наскрізним каналом.

Інші назви[ред.ред. код]

Також вживають ще такі назви: пацьо́рки, пацюрки, цятки, маніста, лєлєльки, коральки, коралики, дьондятка, дьондя, дробенька.

Історія[ред.ред. код]

Бісер вперше почали використовувати у Стародавньому Єгипті. На території України став відомий з часів Київської Русі та набув особливого поширення у 18-19 ст. Прикрасами з бісеру оздоблювали головні убори, впліта­ли в коси, носили їх на грудях, шиї, руках, виготовляли сумочки,гаманці, картини, прикрашали меблі тощо). Носили прикраси з бісеру по-різному: в одних селах тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чо­ловічі капелюхи, дівочі весільні го­ловні вбори та сукні. На Буковині і тепер бісером оздоблюють, гаптують, вишивають народний одяг. З бісеру також виготовляють ґердани.

Різновиди бісеру[ред.ред. код]

Типологія бісеру здійснюється за такими ознаками: покриття поверхні, матеріали для виготовлення, виробничий процес, місце виготовлення, форма та розмір бісерин. Проте Єдиного підходу щодо вибору категорій нема ще й досі. Великою мірою така невизначеність спричинена наданням самому поняттю «бісер» різних значень. У деяких мовах одне слово поєднує в собі обсяг значень українських відповідників «намистина», «перлина», «бісерина» і т. д. В Україні бісером називають дрібні намистинки з прозорого чи кольорового скла (іноді з металу) з отворами для нанизування. Зараз бісер може бути ще і пластмасовим.

Найбільші країни-виробники бісеру — Японія, Тайвань, Чехія, Китай, Індія та Туреччина. Тайванський, китайський та турецький бісер — займає сегмент недорогого матеріалу; Чехія пропонує найбільший асортимент; японський — прийнято вважати найякіснішим. До поняття якості бісеру відносяться, в першу чергу, його ступінь стійкості до сонячних променів, засобів побутової хімії та взаємодія зі шкірою та одягом людини.

Обробка (покрив)[ред.ред. код]

Прозорий[ред.ред. код]

Прозорий — це бісер, виготовлений з повністю або ж частково прозорого матеріалу. Крізь нього чітко видно нитку. Прозорий бісер має бути одним із найдешевших, оскільки виготовлення не вимагає широкого залучення виробничих процесів. В скло «вплавляється» колірний пігмент, який охороняє бісер від облізання, вигоряння на сонці і втрати кольору під час впливу хімічних засобів. Прозорий бісер є основним, на його основі виготовляється великий асортимент. Іноді такі намистинки покривають блиском, що надає йому «мокрого» ефекту

Непрозорий[ред.ред. код]

Непрозорий — бісер, виготовлений із непрозорого скла. Як і прозорий, вважається одним із найдешевших видів бісеру. Не боїться потрапляння сонячного світла. Більше того, він не втрачає свою красу при потраплянні на нього побутових засобів для чищення.

Внутрішнє сріблення — бісер виконаний з кольорового скла з посрібленою серединою, він має надзвичайний блиск. Бісер з округлим отвором сяє м'якше, ніж бісер з квадратним отвором.

Прозорий бісер з «бензиновим» покриттям. Його покриття нагадує переливи на бензиновій плівці. Бісеринки можуть різнитись одна від одної за кольором. Переливи покриття бісеру створюють складну багатокольорову гаму. Покриття може бути матовим або глянцевим.

Прозорий з зафарбованою серединою — пофарбований зсередини бісер найрізноманітніших кольорів. Робиться з простого прозорого скла. Бісер зовсім не втрачає свій колір при зіткненні з одягом або шкірою, адже він забарвлений зсередини. Але в роботі бісер все ж проявляє свій складний характер: він не любить тривалого перебування у воді і впливу сонячних променів, не терпить багаторазового використання — фарба в отворі стирається. Однак, попри ці складності, прозорий бісер з фарбованою серединою дуже гарний в готовому виробі.

Прозорий кольоровий бісер з кольоровою серединою і блискучим покриттям. Дивовижний бісер з подвійним кольоровим ефектом. Наприклад, жовтий прозорий бісер з помаранчевою фарбованою серединою.

Металік — непрозорий бісер з покриттям різних відтінків металу. Може стиратися в процесі носіння виробу.

Глазурований непрозорий бісер має широку колірну гаму, може бути матовим або блискучим. Але з часом глазур стирається під впливом води і сонця, а також при взаємодії з тілом, тому намагайтеся використовувати цей бісер для вишивання картин.

Гематитовий (графітовий) бісер має темно-сірий колір з блиском, схожий на гематитовий камінь.

Тертий напівпрозорий бісер має шорстку, ніби терту матову поверхню. Такого ефекту досягають механічним шляхом або витравлювання кислотою.

Смугастий скляний бісер отримують шляхом вплавлення кольорових смуг, які ніколи не підведуть вас при пранні і носінні.

Хамелеон. Назва говорить сама за себе: такий бісер може змінювати свій колір залежно від оточення та освітлення.

Мармуровий або меланжевий бісер має нерівномірно пофарбовану поверхню. Навряд чи ви знайдете дві мармурові бісерини з однаковим малюнком. Такий бісер нагадує натуральні камінці.

Шовковий — бісер із ніжними пастельними переливами приємних «зимових» відтінків

Бісер покритий дорогоцінними металами — зовні і зсередини має досить стійке до зовнішніх подразників покриття з золота, паладію або нікелю.

Це не повний перелік можливих видів цього матеріалу, існують проміжні варіанти або поєднання ознак, наприклад, окрім прозорого і непрозорого — є напівпрозорий бісер.

Форма[ред.ред. код]

За формою бісер буває:

  • круглий;
  • прямокутний;
  • краплеподібний;
  • зі зміщеним до краю отвором;
  • з ритуванням під форму кристала (богемський бісер);
  • склярус (у вигляді трубочок довжиною 5-7 мм);
  • січка, рубаний склярус (коротші трубочки).

Розмір[ред.ред. код]

Особливість визначення розміру бісеру полягає в тому, що, чим більша цифра калібру, — тим дрібніші намистинки. Така нумерація з'явилася давно. Найдрібніший бісер позначили — 0, але виробництво розвивалося, з'являлися все менші і менші калібри, і до них все приєднували і приєднували нулі. Зрештою, підрахунок став незручним і тому його замінили наступною системою: розмір калібру 00000000 перетворили у 8/0 (вісім нулів).

Хоча система і визнана загальною, краще використовувати бісер потрібного калібру від одного виробника під час однієї роботи, так як бісер різних виробників з однаковим калібром може різнитися.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. Видаництво «Свічадо», Львів, 2007 г. ISBN 978-966-395-016-7
  • Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — К. : Укр. енцикл., 1985. — 966 с.

Посилання[ред.ред. код]