Біскайська затока
ісп. Golfo de Vizcaya фр. golfe de Gascogne названо на честь Біская і Гасконь | |
---|---|
45°30′ пн. ш. 4°24′ зх. д. / 45.500° пн. ш. 4.400° зх. д.Координати: 45°30′ пн. ш. 4°24′ зх. д. / 45.500° пн. ш. 4.400° зх. д. | |
Частина від | Північна Атлантика |
складники | Cantabrian Sead |
Прибережні країни | Франція і Іспанія |
Площа | 223 000 км² км² |
Середня глибина | 4735 м |
Вливаються |
|
ідентифікатори і посилання | |
P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 2359 |
GeoNames | 2960858 |
У проєкті OpenStreetMap | r11229814 ·R |
Біскайська затока у Вікісховищі |
Біска́йська зато́ка (ісп. Golfo de Vizcaya, фр. Golfe de Gascogne) — частина Атлантичного океану, розташована на північ від Іспанії і на захід від Франції. Тягнеться від Галісії до Бретані. Середня глибина — 1750 м; максимальна глибина — 4750-4800 м.
Назви[ред. | ред. код]
- Біскайська затока (ісп. Golfo de Vizcaya; баск. Bizkaiko golkoa) — іспанська назва від імені Біскаї.
- Галлекське море (лат. Mare Gallaecum) — римська назва за іменем галлеків.
- Гасконська затока (фр. golfe de Gascogne; окс. golf de Gasconha) — французька назва від Гасконь.
- Кантабрійська затока (лат. Sinus Cantabrorum, Sinus Cantabricus) — римська назва за іменем кантабрів.
Географія[ред. | ред. код]
Частина континентального шельфу простягається далеко в затоку, закінчуючись мілинами в багатьох місцях. Припливи до 6,7 м. Головними річками, що впадають в затоку, є Луара, Адур, а також Дордонь і Гаронна, що разом утворюють естуарій Жиронда.
Рибальство (сардини, камбала), устричний промисел. Основні порти — Бордо, Брест, Сен-Назер, Ла-Рошель, Рошфор (Франція), Сан-Себастьян, Більбао, Сантандер, Хіхон та Авілес (Іспанія).
Курорти та центри морського туризму: Ла-Боль-Ескублак, Сен-Жан-де-Люз та Біарриц (Франція).
Назва затоки походить від баскської провінції Біская.
Межі[ред. | ред. код]
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Біскайської затоки наступним чином:[1]
- лінія, що з'єднує мис Ортегаль (43°46′ пн. ш. 7°52′ зх. д. / 43.767° пн. ш. 7.867° зх. д.) та мис Пенмарш (47°48′ пн. ш. 4°22′ зх. д. / 47.800° пн. ш. 4.367° зх. д.).
Південна частина зветься Кантабарійське море.
Клімат[ред. | ред. код]
Північна частина акваторії затоки лежить в помірному кліматичному поясі, центральна і південна — в субтропічному[2]. Над переважною частиною затоки увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми[3]. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку ясна спокійна погода; взимку мінлива й дощова[3]. Біскайська затока відома найгіршою погодою в Атлантиці, великі шторми проходять переважно в зимові місяці.
Біологія[ред. | ред. код]
Акваторія моря лежить в екорегіоні південноєвропейського атлантичного шельфу бореальної атлантичної морської зоогеографічної провінції[4]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до атлантичної області бореальної зони[5].
Фауна[ред. | ред. код]
Біскайська затока є одним з найважливіших місць проживання морських ссавців. У водах затоки можна зустріти такі види китоподібних: смугач фінвал, малий полосатик, кашалот, дельфін білобокий, Stenella coeruleoalba, афаліна звичайна, Grampus griseus, гринда звичайна, справжній дзьоборил, ременезуб атлантичний, пляшконіс високочолий.
Історія[ред. | ред. код]
Південна частина затоки, яка іспанською має назву «Mar Cantábrico» (Кантабарійське море) і простягається від мису Естака-де-Барес до дельти річки Адур, отримала свою назву від давньоримського Sinus Cantabrorum (затока кантабрів) у I ст. до н. е., а також, Mare Gallaecum (море галлеків). На деяких середньовічних картах, Біскайська затока позначається як El Mar del los Vascos (море Басків).[6]
Протягом сторіч Біскайська затока була місцем багатьох відомих морських битв. 1592 року іспанці перемогли англійський флот у Битві в Біскайській затоці. Біскайська кампанія червня 1795 року складалась з серії маневрів та двох битв між англійським Флотом Каналу і французьким Атлантичним флотом поблизу південного берега Бретані на другому році Французьких революційних війн. Військовий корабель «USS Californian 1900» затонув у затоці, підірвавшись на підводній міні 22 червня 1918 р.[7] У 1920 році корабель «SS Afrique» затонув після втрати руху та дрейфу на риф під час шторму; загинуло 575 людей. У часи Другої світової війни, 28 грудня 1943 року відбулась Битва в Біскайській затоці між англійськими легкими крейсерами «HMS Glasgow (C21)» і «HMS Enterprise (D52)» та групою німецьких есмінців і міноносців, як частина операції Стоунволл. Німецька субмарина U-667 затонула 25 серпня 1944 на позиції 46°00′ пн. ш. 01°30′ зх. д. / 46.000° пн. ш. 1.500° зх. д., коли потрапила на міну; всі моряки загинули.
12 квітня 1970 року в затоці затонув радянський підводний човен К-8 в результаті пожежі, яка пошкодила його атомні реактори. Спроба врятувати човен провалилась, загинуло 40 моряків та було втрачено чотири торпеди з ядерним зарядом. З огляду на великі глибини (4572 метри нижче рівня моря), спроби підняти човен не робились.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2013. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
- ↑ El mar de los vascos, II: del Golfo de Vizcaya al Mediterráneo (PDF). Euskomedia.org. Архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2018. Процитовано 17 липня 2015.
- ↑ USS Californian (1918–1918). History.navy.mil. Архів оригіналу за 24 грудня 2004. Процитовано 17 липня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bay of Biscay (BAY, EUROPE) [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica»
- Бискайский залив [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.] // БСЭ
Посилання[ред. | ред. код]
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біскайська затока
|