Біскайська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біскайська затока на мапі
Узбережжя Біскайської затоки

Біска́йська зато́ка (ісп. Golfo de Vizcaya, фр. Golfe de Gascogne, баск. Bizkaiko Golkoa, окситан. Golf de Gasconha) — частина Атлантичного океану, розташована на північ від Іспанії і на захід від Франції і що тягнеться від Галісії до Бретані.

Географія[ред.ред. код]

Частина континентального шельфу простираєтся далеко в затоку, закінчуются милинами в багатьох місцях. Біскайська затока відома найгіршою погодою Атлантики. Великі шторми проходять в затоці, особливо в зимні місяці.


Площа затоки близько 200 тис. км²,

довжина 400 км,

глибина до 4735 м.

У затоку впадають річки Луара і Гаронна.

Часто бувають шторми. Приливи до 6,7 м.

Рибальство (сардини, камбала), устричний промисел. Основні порти — Бордо, Брест, Сан-Себастьян, Більбао.

Назва походить від баскської провінції Біскайя.


{{{alt}}} Це незавершена стаття з океанології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.