Біслама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біслама
Bislama
Idioma bislama.png
Поширена в: Вануату
Регіон: Океанія
Носії: 6200 (перша мова)
200000 (друга мова)
Писемність: латинка
Класифікація: Креольські мови
 Англійська основа
  Тихоокеанська зона
   Біслама
Офіційний статус
Державна: Вануату Вануату
Офіційна: Вануату Вануату
Коди мови
ISO 639-1 bi
ISO 639-2 bis
ISO 639-3 bis

Бісла́ма (бісл. Bislama) — креольська мова, одна з офіційних мов Вануату. Нею написано національний гімн країни Yumi, Yumi, Yumi. Понад 95% слів біслами мають англійське походження, частина слів походять із французької та місцевих мов, які суттєво вплинули на граматику. По суті, біслама є мовою з англійською лексикою та австронезійською граматикою.

Назва[ред.ред. код]

Слово «біслама» (фр. Bichelamar) походить від фр. bêche de mer (морський огірок)[1].

Статус[ред.ред. код]

Активний розвиток біслами почався 1980 року після проголошення незалежності Вануату. Відтоді з'явилася частина людей, які використовують бісламу як першу мову (в основному це мешканці міст Порт-Віла та Санто). Нині головні сфери використання мови це політика та журналістика. Зокрема бісламою проводять дебати в парламенті країни, в газетах та на інтернет-виданнях публікують матеріали цією мовою. Натомість кількість книжок бісламою є мала, а найбільшим текстом є переклад Біблії.

Бісламу не використовують в освіті: навчання в школах Вануату проводять англійською та французькою мовами, проте останніми роками з'являються спроби ввести в середніх школах вивчення біслами.

Поза всім, біслама є досить добре вивченою мовою.

Абетка і фонетика[ред.ред. код]

Літера Назва Вимова
IPA
A a а a
B b бі b
D d ді d
E e е e
F f еф f
G g ґе g
H h етс h
I i і i
J j че ʧ
K k ке k
L l ел l
M m ем m
N n ен n
O o о o
P p пі p
R r ар r
S s ес s
T t ті t
U u у u
V v ві v
W w ве w
Y y є j

В бісламі налічують 5 голосних фонем та 3 голосні дифтонги, а також 18 приголосних фонем.

Бісламі притаманні окремі риси сингармонізму. Насамперед це стосується появи голосних суфікса перехідності -(*)m. Стандартною його формою є -em, однак якщо в основі дієслова є голосний i або u, то суфікс також набуває i або u відповідно — -im та -um.

Стандартна форма:

bon (горіти) — bonem (палити)

Однак:

rid (читати) — ridim (читати /що-небудь/)
kuk (варити) — kukum (варити /що-небудь/)

Семантико-граматична характеристика[ред.ред. код]

Як уже було згадано, граматика біслами є австронезійського типу, тож їй притаманні такі риси:

  1. Переважання аналітизму в утворенні граматичних форм та словосполучень.
  2. Вираження граматичних значень за допомогою прийменників та часток.
  3. Формальна невираженність частин мови.
  4. Факультативність використання деяких граматичних показників, якщо граматичне значення є зрозумілим за контекстом.
  5. Відсутність категорій роду, класу, особи.
  6. Наявність інклюзивних та екскоюзивних форм займенників.
  7. Наявність великої кількості фразеологічних сполучень у лексиці.

Іменник[ред.ред. код]

  • Бісламський іменник є сам по собі невідмінюваним, відмінкове значення виражає прийменник: wetem studen — зі студентом, from studen — через студента.
  • Належність виражають за допомогою прийменника blong: pikinini blong tija — дитина вчителя.
  • Множину виражають завдяки препозитивній частці ol: man (людина) — ol man (люди).

Прикметник[ред.ред. код]

Прикметник може мати звичайну (атрибутивну) та предикативну форму. Звичайна форма утворюється від предикативної завдяки додаванню суфікса -fala і виконує функції означення іменника: bigfala sip — великий корабель, gudfala ples — хороше місце. Предикативна форма виконує функції присудка: Mi glad — Я радий.

Займенник[ред.ред. код]

Особові займенники:

  • я — mi
  • ти — yu
  • він, вона, воно — hem
  • ми — mifala
  • я і ти — yumi
  • ви — yufala
  • вони — ol

Присвійні займенники утворюються від особових завдяки прийменнику blong: pren blong hem — його друг, lanwis blong ol — їхня мова.

Вказівний займенник: цей, той — ia (ya). Вказівний займенник займає місце після означуваного слова: vilis ia — це село.

Предикативна частка[ред.ред. код]

Предикативна частка i (одн.) або oli (множ.) займає місце перед присудком, незалежно від того, чим той виражений:

  • Mifala i hanggre — Ми є голодні
  • Hem i bos — Він є начальник
  • Tija i ridim buk — Вчитель читає книгу
  • Ol man oli kukum raes — Люди варять рис

предикативні частки не вживають після займенників mi (я), yu (ти) і yumi (я і ти): Mi glad tumas — Я дуже радий.

Дієслово[ред.ред. код]

Вид і час[ред.ред. код]

Дієслово в бісламі не має спеціальних морфологічних показників, однак при його використанні у реченні додають предикативні частки i та oli. Для вираження видо-часових граматичних значень використовують частки:

  • stap — позначає дію, одночасну з мовленням; займає місце перед дієсловом: Hem i stap slip — Він спить (зараз).
  • bin — позначає минулу дію; займає місце перед дієсловом: Mi bin katem frut long naef — Я різав плід ножем; Misnari Milne i bin kam long aelan blong Nguna Місіонер Мілн прибув на острів Нґуна.
  • finis — позначає дію, завершену в минулому; займає місце після дієслова: Ol studen oli ridim buk finis — Студенти вже прочитали книгу.
  • bae — позначає майбутню дію; займає місце або на початку речення, або перед предикативною часткою i, oli: Bae Lulu i katem kenu Лулу буде вирізати каное; Ol studen bae oli ridim buk Студенти прочитають книгу.

Модальність[ред.ред. код]

Деякі частки виражають значення, близьке до модального. Вони займають місце перед дієсловом:

  • save — можливість виконання дії (могти, уміти): Em i save kukum raes — Вона вміє варити рис.
  • mas — вимушеність виконання дії (мусити, повинен, треба): Ol man oli mas slip — Люди повинні поспати.

Якщо граматичне значення є зрозумілим за контекстом, видо-граматичні частки можуть бути упущеними.

Заперечення[ред.ред. код]

Заперечення в бісламі виражають часткою no, котра займає місце між предикативною часткою i, oli та дієсловом (або видо-граматичною часткою, якщо вона є):

  • Tomson i no bin salem haos — Томсон не продав дім.
  • Bae ol man oli no kukum raes — Люди не будуть варити рис.

Перехідність[ред.ред. код]

Розрізняють перехідні та неперехідні дієслова. Перехідні утворюються завдяки суфіксу -(*)m (em, im, um), що залежить від кореневого голосного. Стандартною його формою є -em, однак якщо в основі дієслова є голосний i або u, то суфікс також набуває i або u відповідно — -im та -um:

  • Sera i stap rid — Сара читає, але:
  • Sera i stap ridim buk — Сара читає книгу.

Прийменник[ред.ред. код]

В бісламі є чотири прийменники:

  • long — позначає місце та напрямок (в, на, біля), а також предмет, яким виконують дію (орудний відмінок): Mi stap slip long haos — Я сплю в будинку; Hem i bin go long Kwinslan — Він поїхав у Квінсленд; Mi bin katem frut long naef — Я розрізав плід ножем.
  • blong — позначає належність, а також особу, для якої виконують дію (для): haus blong mi — мій будинок; Bae mi kuk blong you — Я зварю для тебе.
  • wetem — з (кимось): Bae mi kam wetem yu — Я піду з тобою;
  • from — через (з якої причини?): from hem — через нього.

Артикль[ред.ред. код]

Слово wan (один) може бути використане як неозначений артикль: I gat wan foto blong hem — Є (одне) його фото.

Синтаксис[ред.ред. код]

Порядок слів у розповідному і питальному реченні однаковий: SVO (підмет — присудок — додаток), однак в останньому присутня питальна інтонація: Yu save (Ти знаєш) — Yu save? (Ти знаєш?)

Питальне слово зазвичай займає місце на початку речення: Wanem lanwis nao ol i yusum? — Яку мову вони тоді використовували?

Підрядні речення поєднуються із головними завдяки сполучникам: blong (для того, щоб), from (тому що; оскільки), taem (коли) та ін.:

  • Naef i nogud blong katem kenu — Ніж не годиться для того, щоби вирізати каное.
  • Papa blong mi i bin skul long Kwinslan from i no bin gat skul long ples ia — Мій батько вчився у Квінсленді, оскільки тут не було школи.
  • Taem ol man ia oli kambak, oli bin joenem misnari — Коли ці люди повернулись, вони приєднались до місіонера.

Фрази[ред.ред. код]

  • Будь ласка — plis
  • Дякую — tangkyu
  • Перепрошую (вибачте) — sori (sori tumas)
  • Привіт — Halo
  • Доброго ранку — Moning! / Gud moning
  • Як поживаєте? — Olsem wanem?
  • З вами все гаразд? — I olraet? / i gud? /i stret?
  • (Зі мною) все гаразд — I gud / i stret / i olraet
  • Як тебе звуть? — Wanem nem blong yu?
  • Мене звуть… — Nem blong mi …
  • Я (є) з… — Mimi kam long …
  • Я (направляюся) в… — Mimi kam blong …
  • Я дуже радий… — Mimi glad tumas long …
  • Даруйте, я розмовляю бісламою лише трохи. — Sore, mimi toktok smol Bislama nomo
  • Куди ти йдеш? — Yu go wea?
  • Що ти робиш? — Yu stap mekem wanem?
  • Що це? — Wanem ia?
  • Скільки це коштує? — Hamas long hemia?
  • Це мені подобається! — Mi laekem tumas!
  • Як ви це робите? — Olsem wanem yu mekem olsem?
  • Чому/Навіщо ви це робите? — From wanem yuyu mekem olsem?
  • Я можу це з'їсти? — Mimi save kakae ia?
  • Де є…? — … i stap wea?
  • Туалет — Smolhaos / Tolet
  • Можна зробити фото? — Mi save karem smol foto?

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]