Бісмокліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бісмокліт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Bmc[2]
Хімічна формула BiOCl
Nickel-Strunz 10 3.DC.25
Ідентифікація
Колір Кремово-білий, сіруватий, жовтувато-коричневий
Сингонія тетрагональна
Спайність досконала
Твердість 2—3
Колір риси білий
Густина 7,36
Інші характеристики
Названо на честь бісмут[3],
кисень[3],
хлор[3]
CMNS: Бісмокліт у Вікісховищі

Бісмоклі́т — оксихлорид бісмуту.

Назва — за хім складом.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: 2[BiOCl]. Містить (%): Bi2О3 — 89,41; Cl — 13,67.

Сингонія тетрагональна.

Густина 7,36.

Твердість 2—3.

Форми виділення: дрібні лускуваті кристали або щільні землисті маси.

Спайність досконала.

Кремово-білий, сіруватий, жовтувато-коричневий. Просвічує в дрібних зернах.

Вторинний мінерал, який утворюється при зміні бісмутину або самородного бісмуту.

Асоціює з ярозитом, алунітом, церуситом, бісмутином, йодаргіритом.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]