Бісмутин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бісмутин
Bismuthinite.jpg
Загальні відомості
Клас мінералу прості сульфіди
Хімічна формула Bi₂S₃
Ідентифікація
Колір олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами
Сингонія ромбічна
Твердість за шкалою Мооса 3,5
Блиск металічний
Питома вага 6,8

Бісмути́нмінерал класу сульфідів, підкласу простих сульфідів, сірчистий бісмут.

Склад і властивості[ред.ред. код]

Склад Bi2S3.

Непрозорий, сріблясто-білий з металічним блиском.

Вміст Bi до 81%. Часто присутні домішки Pb (до 5%), Cu (до 3,2%), іноді Sb (до 2,4%), Se (до 8,8% в селенобісмутині). Сингонія ромбічна.

Колір від олов'яно-білого до свинцево-сірого, іноді з жовтуватими або синюватими розводами. Блиск металічний. Ріжеться ножем. Спайність довершена в одному напрямі. Твердість 3,5. Густина 6,8. Б. - напівпровідник n-типу. Питомий електричний опір становить в середньому 5,7х102 Ом м.

Б. — гідротермальний мінерал; зустрічається в жильних олов'яно-вольфрамових родовищах і ґрейзенах, в скарнах, в арсено-вісмутових, мідно-вісмутових, золото-вісмутових родовищах, іноді в пегматитах.

Характерний для олов'яних родовищ Болівії і олов'яно-свинцево-цинкових родовищ Японії.

Бісмутин — головний мінерал бісмутових руд, але великі скупчення бісмутину зустрічаються рідко.

Осн. метод збагачення - флотація.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]