Біт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біт — (англ. bit, переклад:шматочок})- мінімальна одиниця кількості інформації, яка дорівнює одному двійковому розряду, який може бути рівним одному з двох значень/станів (0 і 1), застосовуваних для представлення даних у двійковій системі числення. Число бітів пам'яті ЕОМ визначається максимальною кількістю двійкових цифр, які в ній вміщаються. Число бітів даних — це кількість двійкових розрядів, в яких вони записані.

Поняття біта і його застосування пов'язане з чисто фізичними явищами, та станами в них: щось-нічого (є заряд, нема заряду). Розряди транзистора, вони використовуються у розповсюджених накопичувачах пам'яті - флешках, оперативній пам'яті, мікропроцесорах, так всім відомі компакт-диски та DVD і т.д., всі вони найкраще підходять для виконання необхідних операцій запису та обчислення (операцій множення двійкових значень).

8 бітів дорівнюють одному байту.