Бітола
| Бітола Битола |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
 |
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Республіка Македонія | |||
| Населення | 95 385 | |||
| Площа міста | 422 км² | |||
| Географічні координати | 41°01′00″ пн. ш. 21°20′00″ сх. д. / 41.01667° пн. ш. 21.33333° сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.bitola.gov.mk | |||
| Мер міста | Владімір Талескі | |||
Бі́тола (Бітоль, Монастир) — місто в Республіці Македонія біля кордону з Грецією, в історико-географічній області Пелагонія. Залізничний вузол.
Населення — 95,4 тис. жителів (2004).
Підприємства тютюнової, текстильної, шкіряної промисловості. Кустарне виробництво килимів. Залізничне сполучення з портом Салоніки (Греція).
Зміст |
Географія [ред.]
Розташоване в 14 км на північ від кордону з Грецією на висоті 576 метрів над рівнем моря біля підніжжя гори Баба (2,601 м) в центральній частині Пелагонії. Через місто протікає річка Драгор. Традиційно є важливим торговим і пасажирським транспортним вузлом на шляху між Адріатичним і Егейським морями.
Клімат перехідний від континентального до середземноморського.
| Клімат Бітоли | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Середній максимум, °C | 2 | 5 | 10 | 15 | 20 | 25 | 27 | 27 | 23 | 17 | 10 | 5 | |
| Середня температура, °C | −1 | 2 | 5 | 10 | 15 | 18 | 20 | 20 | 16 | 11 | 5 | 0 | |
| Середній мінімум, °C | −4 | −1 | 0 | 5 | 7 | 10 | 12 | 11 | 8 | 5 | 0 | −2 | |
| Джерело: weatherreports.com[1] | |||||||||||||
Історія [ред.]
В античну добу на території сучасної Бітоли існувало місто Гераклея Лінкестіс. В епоху Османської імперії в Бітолі було багато консульств європейських країн; вона отримала прізвисько «місто консулів». До 1912 року значну частину населення складали греки. З Першої балканської війни 1912 року — у складі Сербії (під назвою серб. Бітољ), з 1945 року — у складі югославської республіки Македонія.
Населення [ред.]
- 1953 — 37 700
- 2004 — 95 385
| Етнічні групи[2] | ||||
|---|---|---|---|---|
| Македонці | 88.5% | |||
| Албанці | 3.1% | |||
| Турки | 2.0% | |||
| Цигани | 3.4% | |||
| Арумуни | 1.3% | |||
| Серби | 0.6% | |||
| Босняки | 0.02% | |||
| інші | 0.6% | |||
| національність | кількість осіб |
% від загального населення |
|---|---|---|
| Македонці | 66.038 | 88.5 |
| Албанці | 2.360 | 3.1 |
| Турки | 1.562 | 2.0 |
| Цигани | 2.577 | 3.4 |
| Арумуни | 997 | 1.3 |
| Серби | 499 | 0.6 |
| Босняки | 20 | 0.02 |
| інші | 497 | 0.6 |
Освіта [ред.]
Пам'ятки [ред.]
- Стародавнє місто Гераклея, засноване Філіпом II Македонським в четвертому столітті до нашої ери. Місто було атаковано римлянами в 148 р. до н. е., збережені фрагменти ранньої християнської базиліки, візантійські фортеці та амфітеатр.
- турецькі мечеті Айдар-каді (XV століття) та Єні (XVI століття)
- церква св. Дімітрія, побудована в 1930 році
- башта з годинником Саат Кула з шістнадцятого століття
- критий турецький ринок — Безістен (XVI століття)
Міста-побратими [ред.]
Персоналії [ред.]
- Тоні Савевскі — македонський футболіст і тренер.
- Джорджі Христов — македонський футболіст.
- Антоніос Зоіс (грец. Αντωνιος Ζωης, ?-1941) — борець за возз'єднання Македонії з Грецією.
- Тахсін Язиджи (1892–1971) — генерал-майор турецької армії, політик
Галерея [ред.]
-
Скляна будівля
-
Pelagonka 2
-
Житловий квартал «Виноград»
-
Скляна будівля
-
Фонтан перед музеєм
-
Годинник-вежа.
-
Музей Бітола, з фонтаном перед ним, і старий будинок з апартаментами
-
Korzo
-
На ринку
-
єврейське кладовище
-
Вид від церкви і Krkkardash «40 мучеників»
-
церква пресвятої Богородиці
-
інститут і музей, колишня Османська військова школа
-
Пам'ятник захисникам Македонії
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- ↑ «Просеци за времето за Битола» (англиски). weatherreports.com. Процитовано 14 јуни 2012.
- ↑ «Попис на Македонија» (македонски). Завод за статистика на Македонија. 2002. Процитовано 2012-05-26.
|
|||||||
