Бітова швидкість
Бітова швидкість[1], також бітність, або Шаблон:Інф, Шаблон:Сл бітрейт (англ. bitrate) — швидкість проходження бітів інформації за секунду. Бітову швидкість прийнято використовувати до вимірювання ефективної швидкості передачі інформації по каналу, тобто швидкості передачі «корисної інформації» (адже крім такої є ще службова інформація, наприклад, стартові й стопові символи за асинхронної передачі, або контрольні символи за надлишкового кодування).
Бітову швидкість визначають у бітах за секунду (біт/с, bps), а також похідних величинах із префіксами кіло-, мега-, тощо.
Значення і застосування [ред.]
Термін бітова швидкість використовують у двох основних значеннях:
- Характеристика каналу або пристрою — максимальна кількість біт, яку можна передати за одиницю часу.
- Величина потоку даних до передачі в реальному часі (мінімальний розмір каналу, який зможе пропустити цей потік без затримок).
Окремий випадок — бітність стисненого звуку чи відео.
- Характеристика стиснених форматів потокового відео й аудіо (наприклад MPEG і MP3), де бітність визначає ступінь стиснення потоку, і, тим самим, визначає розмір каналу, для якого стиснено потік даних. Найчастіше бітність звуку й відео вимірюють у кілобітах за секунду (кбіт/с, kbps), рідше (для відео) — в мегабітах за секунду (Мбіт/с, Mbps).
Режими стиснення потокових даних [ред.]
Існує три режими стиснення потокових даних:
- з постійною бітністю (англ. Constant BitRate — CBR)
- зі змінною бітністю (англ. Variable BitRate — VBR)
- з усередненою бітністю (англ. Average BitRate — ABR) — різновид VBR, але кодек під час стиснення дотримується заданого середнього значення.
Кодек вибирає потрібну бітність, виходячи з параметрів (рівня бажаної якості), та змінювати чи ні її впродовж кодованого фрагменту. Стискаючи звук, потрібну бітність кодек визначає за психоакустичною моделлю.
