Біт на секунду
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Біт на секунду, біт/с (англ. bit per second) - базова одиниця вимірювання швидкості передачі інформації в обчислювальній техніці і телекомунікаціях, що окреслює кількість інформації (у бітах), що передається за певний проміжок часу (за секунду).
На відміну від бодів (baud; при двійковому кодуванні боди також позначають кількість біт у секунду), бітами в секунду виміряється ефективний обсяг інформації, без обліку службових бітів (стартові/стопові/парність) застосовуваних при асинхронній передачі. У деяких випадках (при синхронній двійковій передачі) швидкість у бодах може бути рівної швидкості в бітах у секунду.
На вищих рівнях мережевих моделей використовують також більшу одиницю — байт у секунду (Б/c або Bps, від англ. bytes per second), що дорівнює 8 біт/c. При цьому швидкість у бітах на секунду позначається маленькою літерою - kbps, в той час як у байтах на секунду - великою, kBps
[ред.] Похідні одиниці
Для позначення більших швидкостей передачі застосовують більші одиниці, утворені за допомогою префіксів системи Сі кіло-, мега-, гіга- і т.п.:
- Кілобіти в секунду — кбіт/c (kbps)
- Мегабіти в секунду — Мбіт/c (Mbps)
- Гігабіти в секунду — Гбіт/c (Gbps)
При цьому трактуванню префіксів, подібно з одиницями інформації, властива плутанина:
- В одних випадках кілобіт трактується як 1000 біт (згідно СІ), мегабіт як 1000 кілобіт і т.д.
- В інших випадках кілобіт трактується як 1024 біта, оскільки 8 кбіт/c = 1 КБ/c (а не 0,9765625, як виходить у першому випадку).
