Біфора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Готична біфора в церкві Сан Франческо, Лоді, Італія

Біфора (з іт. Bifora), муліон - тип вікна, вертикально розділеного колоною чи пілястрою на два отвори з двома заокругленими чи гострими арками. Інколи біфору обрамлює ще одна, третя арка, а в додатковий простір між двома меншими арками вставляється прикраса, стемма або кругле віконце. Біфора є типовим архітектурним елементом романського та готичного періоду, часто використовується у вежах та дзвінницях, був популярним в епоху Відродження.

У ХІІ столітті біфора з'являється у вірменській архітектурі, а також у мусульманській, сліди якої й досі наявні в Сицилії. Пізніше використання біфори значною мірою занепадає і повертається в моду в XIX ст. в час еклектизму і переосмислення старих стилів (неоготика, неоренесанс, ...).

Серед ранніх зразків італійських біфор - вікна в Battistero di Galliano та на фасаді Сан Джованні в Сінісі (Сардинія), натомість характерні зразки готичного періоду - дзвіниця Помпози і будівлі міських рад центральної та північної Італії.[1]

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Giorgio Cricco e Francesco Di Teodoro, Itinerario nell'arte, Zanichelli, Bologna 2003 ISBN 88-08-21740-X
  • W. Müller e G. Vogel, Atlante di architettura, Hoepli, Milano 1992, ISBN 88-203-1977-2
  • Pevsner, Fleming e Honour, Dizionario di architettura, Utet, Torino 1978 ISBN 88-06-51961-1; ristampato come Dizionario dei termini artistici, Utet Tea, 1994

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. переклад італійської статті Bifora