Біхач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біхач
босн. і хорв. Bihać, серб. Бихаћ
Герб
Біхач
Основні дані
Країна Боснія і Герцеговина
Регіон Flag of Una-Sana Canton.gif Унсько-Санський кантон
Населення 45 553 1991
Площа міста 163 км²
Поштові індекси 77000
Телефонний код +387 37
Географічні координати 44°49′ пн. ш. 15°52′ сх. д. / 44.817° пн. ш. 15.867° сх. д. / 44.817; 15.867
Міська влада
Веб-сторінка www.bihac.org
Мер міста Хамдія Ліповача (СДП)
Біхач (Боснія і Герцеґовина)
Біхач
Біхач

Біхач (босн. Bihać) — місто і центр однойменної самоврядної одиниці у північно-західній частині Боснії і Герцеговини та адміністративний центр Унсько-Санського кантону Федерації Боснії і Герцеговини. Площа самоврядної одиниці Біхач — бл. 900 км². До 1995 р. площа муніципалітету Біхач становила 689 км², після укладення Дейтонського миру частину передвоєнної самоврядної одиниці Дрвар було приєднано до муніципалітету Біхач. За переписом 1991 року, на території під юрисдикцією міського самоврядування Біхача проживали 70.732 людини, а за оцінками, кількість мешканців станом на 30 червня 2007 р. становила 61 035.[1] Саме місто нині налічує 39 195 жителів.

Bihacka-kula.jpg

Історія[ред.ред. код]

Перші згадки про Біхач з'являються не раніше 1260 року як про володіння церкви в Топуско, в літописах угро-хорватського короля Бели IV. У 1262 р. Біхач стає вільним містом, тимчасово ставши столицею Хорватського королівства. Місто втрачає свій привілейований статус у XIV сторіччі, коли посилилась династична боротьба між кланами, і переходить у володіння родини Франкопанів. У XVI столітті контроль над Біхачем перебирає сам король у зв'язку з розпочатими австро-турецькими війнами на цьому обширі. Незважаючи на всі зусилля Габсбургів, місто впало в 1592 р. та стало найзахіднішим турецьким опорним пунктом в Європі.

З 1592 року під управлінням боснійського візиря Хасан-Паші Предоєвича, колишнього православного боснійця (влаха). Спочатку Біхач став центром санджака у складі Боснійського пашалука. Зі скасуванням статусу пашалука в 1699 році Біхач перейшов до складу Боснійського санджака. Відтоді місто використовувалось як база турецьких військ у прикордонних війнах з Габсбургами. У 1865 р. Біхач знову одержує статус центру санджака, але в 1878 р. Австрія окуповує Боснію, і тим самим Біхач стає більш модернізованим містом. У 1888 р. розвалюється цитадель міста, що об'єднує місто та його передмістя. Новий уряд будував школи і дрібні промислові підприємства, що сприяло притоку населення. Місто бурхливо розвивалося аж до Великої депресії.

Під час Другої світової війни Біхач був штаб-квартирою Йосипа Броз Тіто та осередком спротиву нацистам і усташам. Німецькі та хорватські частини змогли захопити місто лише в 1943 р. і утримували його аж до квітня 1945 р.

Біхач суттєво постраждав під час Боснійської війни, коли місто перебувало під сербською облогою більш ніж три роки. Облогу було знято в серпні 1995 р. в ході хорватської операції «Буря».

Примітки[ред.ред. код]