Біґато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вікторія на biga на реверсі денарія на (Біґато'), та головою Марса на аверсі.

Біґато (лат. bigatus, pl.bigati) — тип денарія карбований з зображенням біґи на реверсі монети. Біґа — латинською означає колісниця, запряжена двома конями. Монети з'являються у вжитку у 2 столітті до н. е. як альтернатива до вікторіатуса. Більщість дослідників схиляється до думки, що монета вживалася пізніше 190 р. до н. е[1]. Денарій з зображенням колісниці із 4 конями був вже у вжитку з назвою Квадріґатус.

У своєму описі Германії, Тацит (56-117 н. е.) відзначає, що в той час як більшість німецьких народів свого часу як і раніше покладаються на бартер, ті що проживають уздовж кордонів імперії та займаються торгівлею з використанням валюти довіряють тільки «давно і добре відомим» монетам таким як Біґато і Серратус, остання з зубчастими краями [2]. Монети покриті цінними металами ззовні та дешевими всередині почали циркулювати з часів Юлія Цезаря. Вони і були причинами побоювань

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cosmo Rodewald, Money in the Age of Tiberius (Manchester University Press, 1976), p. 142.
  2. Tacitus, Germania 5.