Біг бенд

Біг бенд (англ. big band — дослівно «великий колектив») — тип оркестру, що спеціалізується на виконанні переважно джазової музики і складається з двох груп — ритмічної та мелодичної (духової).

Історичний начерк

Біг бенд з'явився у 1920-х роках із зародженням джазу і набув великої популярності в 1930-40-х роках в епоху свінгу. Зростання популярності танцювальних форм джазу, популярність великих танцювальних свят, балів, на яких грали біг бенди зумовили розширениння складів до декількох музикантів в кожній секції, що дозволяло досягати значної гучності звуку на великих танцювальних майданчиках.

Пізніше Біг бенди виконували джазову музику різних напрямків, таких як наприклад кул джаз — оркестр Джила Еванса або ф'южн — оркестр Джако Пасторіуса. У СРСР з проникненням джазу в 1960-х роках з'являються оркестри подібного складу, що отримують назву естрадних. В сучасності репертуар біг бендів може включати музику різних напрямків.

Інструментовка та склад оркестру

Як правило, музика для біг-бендів є детально аранжованою, що залишає менше свободи для джазових солістів, на противагу малих джазових колективів, де більшу роль відіграє імпровізація. В епоху фрі-джазу існували також біг-бенди, що не користувалися нотованим записом (наприклад «Sun Ra Arkestra», «Art Ensemble Of Chicago»).

Біг-бенд ніколи не мав зафіксованого інструментального складу. Як правило їх кількість варіювалась від 10 до 17 (іноді більше). Класичний склад біг-бенду складається з ритмічної секції (ударні, фортепіано, контрабас, гітара) та секції духових (іноді називають мелодична секція), що поділяється на підсекції труб, тромбонів та саксофонів.

Духова група біг бенду як правило включає:

• 5 саксофонів — 2 альта, 2 тенора, баритон. Кожен з саксофонів грає окрему партію. Лідером групи скасофонів є перший саксофоніст, що грає на альт-саксофоні.
• 4 труби, кожен трубач грає окрему партію. Лідером групи труб є перший трубач, що грає найвищі ноти та найскладінші пасажи.
• 4 тромбони — 3 тромбона та 1 бас-тромбон. Аналогічна групам труб.

У сучасному джазі застосовуються й інші духові інструменти, як дерев'яні (головним чином флейти та кларнети), так і мідні (флюгельгорни й туби). Також можуть застосовуватись вібрафон та струнні інструменти (т.зв. симфо-джаз).

Ритмічна група біг бенду — включає:

• контрабас (або бас-гітару), що звичайно грає безперервно чвертками на 4/4. Басист задає біт та гармонічну основу.
• фортепіано — в залежності від стилю, піаніст може грати окремі акценти, контрапункти, сольні фрагменти тощо.
• гітару — гітарист у біг-бенді як правило грає простий ритм на 4/4, сольні епізоди вживаються рідко.
• ударні інструменти — використовується ударна установка. Функцією ударних є підтримка свінгового ритму на райд-тарілці або хай-хеті, а також окремі збивки та акценти (застосовують барабани, том-томи, креш-тарілки та інші).

Традиційно, на естраді при виступі оркестр розміщується так: перший ряд — скасофони, потім тромбони, а за ними — труби. Справа або зліва знаходиться ритмічна група. Інколи оркестр розташовують інакше: саксофони сидять з одного боку, а мідні — з іншому. У будь-якому випадку виконавець першої партії повинен сидіти в центрі групи.

Ознаки зрілості джазового оркестру

Серед найхарактерніших елементів, наявність яких вважають ознакою зрілості джазових оркестров дослідники відмічають:

• Точність у вступах і фразуванні.
• Звукове вирівнювання
• Чистота інтонації
• Широкий динамічний діапазон.

Джерела

• Гобарт, І.Вассербергер. Основи джазрової імпровізації (переклад зі словацької)/К.,"Музична Україна" 1980

Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.