В'язіль барвистий
| В'язіль барвистий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Securigera varia (L.) Lassen |
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Coronilla varia L. | ||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
В'я́зіль барви́стий, В'я́зіль різноба́рвний, Кучеря́вий горо́шок (Securigera varia) — багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових.
Зміст |
[ред.] Ботанічні характеристики
Рослина заввишки 30—10 см, з повзучим гіллястим кореневищем. Стебла дещо розпростерті або майже прямостоячі, гіллясті, голі, борозенчасті. Листки непарноперисті, черешок з 5—12 парами еліптичних або довгасто-лінійних листочків, на вершк загострених. Верхні листки сидячі, прилистки вільні, ланцетні. Квітки зібраї в зонтикоподібні китиці з квітконосами завдовжки 3—15 см, що іно; перевищують листки. Чашечка дзвоникоподібна, 5-зубчаста. Віночок з трох зігнутим дзьобоподібно розширеним човником. Тичинок 10, з яких 9 зрослися нитками в трубочку. Плоди — лінійні боби, 4—5 см завдовжки. Цвіте в травні — серпні; насіння достигає з липня.
[ред.] Поширення
Росте на луках, узліссях, по чагарниках, на схилах у великій кількості.
[ред.] Медичне застосування
В медицині використовується насіння в'язеля, з якого виділено маловивчені серцеві глюкозиди: коронизид, корониллін. Крім того, насіння містить вуглевод стахіозу, жирне олію, насичені жирні кислоти, сечову кислоту, каротин, вітамін С (0,27 %).
[ред.] Фармакологічні властивості
Коронизид має вибіркову дію на серце, за характером і силою подібну до строфантину.
[ред.] Застосування у народній медицині
В народній медицині застосовується від водянки. Настій з насіння в'язеля діє подібно до настою наперстянки.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)