Баранов В'ячеслав Петрович
| В'ячеслав Баранов Баранов В'ячеслав Петрович | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 Україна |
| Місце проживання | Ужгород, Україна |
| Народження |
25 грудня 1946 (77 років) СРСР, Казахстан |
| Спорт | |
| Країна | Україна |
| Вид спорту | радіоспорт |
| Дисципліна | радіозв'язок на ультракоротких хвилях |
| Спортивне звання |
  |
| Нац. збірна | Україна |
| Участь і здобутки | |
В'ячеслав Баранов — український радіоспортсмен (позивний — UT5DL). Триразовий чемпіон СРСР (1982–1984 рр.), призер чемпіонату СРСР (1989), увійшов в десятку найкращих спортсменів року у змаганнях на ультракоротких хвилях (УКХ) (1983–1989). Виступав за збірну СРСР (1983–1989), був її капітаном. Майстер спорту СРСР міжнародного класу[1] (2003) і Заслужений майстер спорту України[2] із зв'язку на УКХ.
Першу свою радіостанцію відкрив у Казахстані в райцентрі Щербакти, де він колись мешкав разом із своєю сім'єю. Почав виступати у різних турнірах ще в армії. Завдяки тому, що знав азбуку Морзе, у війську виграв конкурс: у спортивній роті були змагання, які називалися «Полювання на лисиць» (радіопеленгація). За допомогою приймача потрібно було шукати сховані передавачі. Крім того, виконував ще прийом-передавання радіограм, радіобагатоборство — усім цим він теж займався. Як повернувся з армії, захищав честь Закарпатської області. Згодом захопився УКХ і теж почав їздити на змагання. 1983 р. йому вперше вдалося виграти чемпіонат України з цього виду спорту й потрапити до республіканської збірної. У той час він спочатку працював у Закарпатському радіоцентрі, згодом — у ДТСААФ інструктором з радіоспорту, потім — в ужгородській електромережі у службі радіозв’язку. У 80-ті займався деякими винаходами для Збройних сил. Так, свого часу за розробку нового датчика коду Морзе, який містив мікро-ЕВМ, отримав Державну премію СРСР. Нині працює в обласному радіоцентрі начальником цеху радіорелейних ліній. Національний суддя зі спорту (радіоспорт) (2010). Обирався головою Закарпатського обласного відділення Ліги Радіоаматорів України та Комітету радіозв'язку на УКХ федерації радіоспорту України[3]. Мешкає в Ужгороді.
Учень Ярослава Васильовича Манька, який свого часу завоював чемпіонський титул міжнародного масштабу у номінації короткохвильовиків-міжнародників.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гордість українського радіоспорту [Архівовано 2014-09-24 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Радіо — моє життя [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Протокольний запис Засідання Ради Ліги Радіоаматорів України 10-11 грудня 2011 р. Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 22 вересня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- В'ячеслав Баранов на www.qrz.ru [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лідер УКХ зв'язку В'ячеслав Баранов (UT5DL)[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
- Перше EME QSO на 144МГц в СРСР [Архівовано 6 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Список діючих радіоспортсменів України (станом на 15.12.2012 р.) (рос.)
- Закарпатець, який запросто розмовляє з королем Йорданії, живе у Сваляві [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.]