ВЛ80

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ВЛ80
VL80t-922.jpg
ВЛ80Т-922
Основні дані
Роки будування 1961-1994
Країна будування СРСР СРСР, Росія Росія
Завод НЕВЗ
Разом побудовано 4917
Країни експлуатації СРСР СРСР
Росія Росія
Україна Україна
Білорусь Білорусь
Казахстан Казахстан
Узбекистан Узбекистан
Ширина колії 1520 мм
Рід служби вантажно-пасажирський
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
змінний, 19-29 кВ
Конструкційна швидкість 110 км/год
Осьова формула 2(2O-2O)
Годинна потужність ТЕД 8*(610-800) кВт
Швидкість годинного режиму 47,8-58,7 км/год
Тривала потужність ТЕД 8*(695-720) кВт
Швидкість тривалого режиму 50,1-56 км/год

Електрово́з ВЛ80 — електровоз змінного струму виробництва Новочеркаського заводу.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Електровоз має 8 тягових електродвигунів постійного пульсуючого струму марки НБ-418. Послідовно тяговим двигунам встановлений згладжуючий реактор, який зменшує пульсації струму.

Регулювання потужності електровоза відбувається за рахунок переключення вторинних обмоток тягового трансформатора. Ці переключення виконує головний контролер (ЕКГ-8Д, ЕКГ-8Ж у залежності від індексу), який керується контролером машиніста.

Головний вал контролеру машиніста має такі положення:

  • БВ — швидке відключення струму (нефіксоване)
  • 0 — нульове положення
  • АВ — автоматичне відключення
  • РВ — ручне відключення
  • ФВ — фіксація відключення
  • ФП — фіксація пуску
  • РП — ручний пуск
  • АП — автоматичний пуск (нефіксоване)

Електричні машини ВЛ80[ред.ред. код]

ВЛ80с в Одесі

Електровоз розрахований для роботи на змінному струмі частотою 50Гц номінальною напругою 25000В. Для захисту силових ланцюгів встановлений головний вимикач типу ВОВ-25-4М.

У якості допоміжних електричних машин на електротязі встановлені асинхронні трифазні електродвигуни змінного струму (окрім двигуна, який обертає вал групового перемикача ЕКГ-8). Під допоміжними машинами слід розуміти електродвигуни, які обертають вал компресора, вентилятори охолодження, вали насосу мастила тощо.

Для перетворення однофазного струму, який електровоз отримує з контактної мережі у трифазний і живлення ним допоміжних електричних машин, встановлений фазорозщиплювач марки НБ-455А (на старих модифікаціях НБ-455 з генератором струму керування на одному валу). Фазорозщиплювач отримує живлення від обмотки власних потреб тягового трансформатору.

Фазорозщиплювач на електровозі ВЛ80 діє наступним чином. Ця машина являє собою асинхронний електродвигун і одночасно асинхронний генератор. Фазорозщиплювач (далі ФР) має три обмотки: дві «двигунні» та одну «генераторну».

Двигунні обмотки розташовані у просторі машини таким чином, що вони створюють при живленні їх змінним струмом пульсуюче магнітне поле. Проте пульсуючого магнітного поля для тощо, щоб асинхронна машина почала самостійно обертатися недостатньо. Тому під час пуску генераторну обмотку застосовують для пуску фазорозщиплювача. Її підключають до обмотки власних потреб, при цьому послідовно підключають резистор (або реактивний опір). Генераторна обмотка розташована у просторі машини таким чином, що при отримуванні живлення із зсувом фази (або при послідовно підключеному резисторі магнітний потік буде меншим) на ротор машини діє обертове магнітне поле, потужності якого достатньо, щоб ротор розкрутити до потрібних обертів (таких, щоб була можливість його обертання пульсуючим магнітним потоком) на холостому ході.

Оберти ФР контролює обертове реле типу РО-33. При наборі ротору ФР близько 1450 обертів реле відключає генераторну обмотку від обмотки власних потреб і відключає послідовно їй опір. Надалі ротор ФР обертається тільки під дією пульсуючого магнітного потоку, який створюють дві «двигунні» обмотки.

Першою фазою є відповідно фаза обмотки трансформатору власних потреб, другою фазою є «нуль» обмотки власних потреб (її потенціал розглядається як друга фаза), а третю фазу дає генераторна обмотка, яка виробляє струм від магнітного потоку ротора. Таким чином на електровозі ВЛ80 отримується трифазний струм. Обмотка власних потреб на холостому ході дає приблизно 420В, тому при навантаженні ФР трифазний струм має фазну напругу порядку 380В.

Для живлення ланцюгів керування напругою 50В на старих моделях встановлений генератор постійного струму керування, якір якого обертається від фазорозщиплювача, на наступних моделях встановлений статичний перетворювач ТРПШ, що отримує живлення від обмотки власних потреб і перетворює струм на постійний напругою 50В.

Для захисту допоміжних електричних машин від перевантажень на електровозі застосовані теплові реле ТРТ, які вимкнуть їх контактор.

Для нормальної роботи електровоза у зимній період встановлений підігрів мастила у картері компресора, мастила редуктора головного контролера, спускних кранів а також бачка з водою у санвузлі для локомотивних бригад.

Є можливість роботи електровоза на напрузі нижче 19000В (при пошкодженні тягової підстанції і живлення контактної мережі сусідніми підстанціями).

Основні електричні апарати ВЛ80[ред.ред. код]

  • Головний вимикач — призначений для захисту силових ланцюгів від струму перевантаження та короткого замикання, службового розриву силових ланцюгів від струмознімача
  • Тяговий трансформатор — призначений для зниження напруги, що отримує від контактної мережі до напруги, які потрібні для потреб електровозу. Це в першу чергу змінний струм напругою до 1230В для тягових електродвигунів та порядку 406В для ФР.
  • Вторинна обмотка трансформатору секційована (поділена на секції) [докладніше читайте про пуск електровозу]
  • Головний контролер ЕКГ-8 — груповий перемикач, який переключає секції вторинної обмотки тягового трансформатора у відповідному порядку для зміни напруги на тягових двигунах.
  • Перехідний реактор — індуктивність, що призначена для обмеження вирівнюючих струмів при переключенні вторинних обмоток головним контролером (у протилежному випадку без обмеження струмів при переключенні вторинні обмотки погорять від струму короткого замикання).
  • Згладжчуючий реактор — індуктивність, яка встановлена послідовно перед тяговими електродвигунами і призначена для згладжування пульсацій постійного струму для покращення роботи тягових двигунів.

Однією з переваг електровозу є те, що тягові двигуни і їх ланцюги не «бояться» пробивання на корпус. Справа в тому, що заземлена первинна обмотка тягового трансформатору, а вторинна обмотка і відповідно силові ланцюги двигунів під'єднані між собою без замикання на землю.

Див. також[ред.ред. код]