Ваал
Ваа́л чи Баа́л (фінік. 
, івр. בעל), семітський бог родючості. Значення імені — Господь, пан. Термін габ Баал стосується Ваала, чоловіка Астарти, тоді як виразом габ Беалім називали різних локальних божеств, що, як вважалось, були власниками певних місцевостей та мали вплив на них.
В сучасній українській мові вживається вислів служіння Ваалу, що означає гонитву за матеріальними благами[1].
Ваал у вавилоно-асирійський період [ред.]
Ханаанці, які головним чином займалися фермерством та скотарством, вважали, що виконування ритуалів, пов'язаних з поклонінням Ваалу, заохотить його діяти відповідно, благословляючи врожай і відвертаючи від них посуху чи нашестя сарани, чи іншу негоду. Вважалось, що Ваал з настанням дощового сезону відроджувався, а отже, знову починав панувати і спаровуватися з Ашторет. Такі річні відроджування святкувалися розбещеними ритуалами родючості, що відзначалися статевими оргіями нестримної розпусти.[2]
На честь Ваала будувалися святині. Всередині таких святинь були зображення чи символи Ваала, тоді як поблизу вівтарів назовні стояли кам'яні колони (ймовірно фалічні символи Ваала), священні стовпи та кадильні стояки.[3] При таких священних пагорках служили чоловічі та жіночі храмові проститутки. На додачу до церемоніальної проституції в таких святинях навіть давали в жертвоприношення дітей.[4]
