Вавилонська карта світу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вавілонська карта світу

Вавилонська карта світу — глиняна табличка пізньовавилонського періоду з Месопотамії, де відображалася карта відомого вавилонянам світу, яка містить як реальні географічні об'єкти, так і міфологічні елементи. Табличка зберігається в Британському музеї (під номером BM 92687) і є єдиною відомою географічною картою світу з цього регіону, що збереглася з тих часів. Виходячи з аналізу написання топонімів, вчені датують карту кінцем VIII — початком VII століття до н. е.[1][2].

Загальні відомості[ред.ред. код]

Табличка структурно поділяється на три частини: графічна карта з підписами, текст на лицьовій стороні і текст на зворотній стороні. Немає остаточної думки щодо того, як пов'язані і чи пов'язані взагалі текстуальні елементи з власне картою, так як обидва тексти зачіпають лише міфологічні елементи і використовують для цього термінологію іноді відмінну від самої карти[1].

У зв'язку з помилкою в первісному каталозі Британського музею, точне місце виявлення таблички залишається невідомим, проте ймовірно, що вона була частиною нововавілонських документів, виявлених в Сіппарі[1]. Неясно до кінця і призначення таблички, є припущення про те, що табличка являла собою окремий інформаційний елемент, або ілюстрацію до іншого міфологічного тексту, або літературного твору, або навіть учнівську копію докладнішої карти. З іншого боку зрозуміло, що табличка за задумом була в основному призначена для розповіді про віддалені землі і об'єкти[1].

З картографічної точки зору багато реальних географічних об'єктів нанесено недбало з грубими помилками в масштабуванні і меншими помилками у відносному розташуванні об'єктів один від одного. Вавилонська карта світу була вперше опублікована в 1889 році, ця і подальша публікації привертали велику увагу у зв'язку з її унікальністю[1].

Структура картки[ред.ред. код]

Усі реальні географічні об'єкти розташовані в межах двох концентричних кіл. Кола позначають світовий океан і дослівно на мапі позначені як «солона вода». З інших текстів відомо, що таким словосполученням вавілоняни позначали як Перську затоку, так і Середземне море. Паралельні лінії всередині кіл не підписані, проте очевидно зображують Євфрат. Зовнішні трикутники є різні міфологічні об'єкти, які також згадуються в текстах на табличці[1]. За однією з версій дані трикутники — це гори, зображені збоку, на відміну від решти карти, яка зображена як вид зверху[3]. Карта могла містити або 7, або 8 таких трикутників, лише 4 з яких якось збереглися[1]. Два з них впевнено зв'язуються з далекими землями, згаданими в Епосі про Гільгамеша, і, можливо, всі з них є міфологічними об'єктами з цього епосу[2].

Об"єкти на Вавилонській карті світу
BabylonianWorldMap2.jpg
1. "гора" (аккад. šá-du-ú)
2. "місто" (аккад. uru)
3. Урарту (аккад. ú-ra-áš-tu)
4. Асирія (аккад. kuraš+šurki)
5. Der (аккад. dēr)
6. ?
7. болото (аккад. ap-pa-ru)
8. Елам (аккад. šuša)
9. канал (аккад. bit-qu)
10. Bit Yakin (аккад. bῑt-ia-᾿-ki-nu)
11. "місто" (аккад. uru)
12. Habban (аккад. ha-ab-ban)
13. Вавілон (аккад. tin.tirki), розділяється Євфратом на дві частини

14 — 17. Океан (солона вода, аккад. idmar-ra-tum)

18 — 22. Міфологічні об"єкти
23 — 25. Непідписані об"єкти

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Horowitz W. The Babylonian Map of the World London: British Institute for the Study of Iraq (1988) (50) С. 147-165.
  2. а б Cartographia. — New York: Library of Congress, 2007. — С. 10. — ISBN 0316997668.
  3. Lewy H., Lewy J. The Origin of the Week and the Oldest. West Asiatic Calendar (1942-1943) С. 1 -152.