Стен Вавринка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стен Вавринка
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Місце проживання Монте-Карло,
Монако Монако
Дата народження 28 березня 1985(1985-03-28) (39 років)
Місце народження Лозанна, Швейцарія Швейцарія
Зріст 183 см
Вага 81 кг
Початок кар'єри 2002
Робоча рука права
Бекхенд одноручний
Тренер Швеція Магнус Норман,
Венесуела Даніел Валлверду
Призові, USD $34,278,627

Одиночний розряд

Матчів в/п 523/301
Титулів 16
Найвища позиція 3 (27 січня 2014)
Поточна позиція 17 (20 березня 2020)
Мейджори
Австралія Переможець (2014)
Ролан Гаррос Переможець (2015)
Вімблдон чвертьфінал (2014, 2015)
США Переможець (2016)
Інші турніри
Підсумковий турнір півфінал (2013, 2014, 2015)
Олімпіада 2К (2008)

Парний розряд

Матчів в/п 76/94
Титулів 2
Найвища позиція 88 (2 лютого 2015)
Мейджори
Австралія 3К (2006)
Ролан Гаррос 3К (2006)
Вімблдон 1К (2006, 2007)
США 1К (2005)
Інші парні турніри
Олімпіада Золото (2008)
Востаннє картку оновлено: 7 серпня 2020

Станіслас «Стен» Вавринка (нім. Stanislas Wawrinka; нар. 28 березня 1985, Лозанна, Швейцарія) — швейцарський професійний тенісист, олімпійський чемпіон, переможець трьох турнірів Великого шолома: Відкритого чемпіонату Австралії 2014, Відкритого чемпіонату Франції 2015 та Відкритого чемпіонату США 2016, а також Мастерсу в Монте-Карло 2014.

Звання олімпійського чемпіона Вавринка виборов на Пекінській олімпіаді в парному розряді разом із Роджером Федерером.

Вавринка має один з найкращих одноручних бекхендів серед тенісистів професіоналів. Це його улюблений удар.

У травні 2014 офіційно змінив своє ім'я зі «Станіслас» на «Стен»[2].

Кар'єра[ред. | ред. код]

2011[ред. | ред. код]

На Відкритому чемпіонаті Австралії 2011 Вавринка добрався до чвертьфіналу, де поступився Роджерові Федереру.

2014[ред. | ред. код]

Сезон 2014 року Ваврінка почав з перемоги на турнірі Chennai Open. На Australian Open Ваврінка здобув свій перший у кар'єрі титул ТВШ, у чвертьфіналі вперше за 15 матчів перемігши чинного чемпіона Новака Джоковича, а у фіналі — також уперше в кар'єрі — Рафаеля Надаля. Після цієї перемоги він вперше піднявся на 3 сходинку рейтингу.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома: 4 (3 перемоги, 1 поразка)
Статус Рік Турнір Покриття Суперник у фіналі Рахунок у фіналі
Перемога 2014 Australian Open (1) Хард Іспанія Рафаель Надаль 6–3, 6–2, 3–6, 6–3
Перемога 2015 French Open (1) Ґрунт Сербія Новак Джокович 4–6, 6–4, 6–3, 6–4
Перемога 2016 US Open (1) Хард Сербія Новак Джокович 6–7(1–7), 6–4, 7–5, 6–3
Поразка 2017 French Open (1) Ґрунт Іспанія Рафаель Надаль 2–6, 3–6, 1–6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ATP website
  2. French Open to be first tournament for «Stan» Wawrinka [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] — на сайті tennis.com (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]