Тищенко Вадим Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вадим Тищенко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вадим Тищенко
Вадим Тищенко
Вадим Тищенко
Особисті дані
Повне ім'я Вадим Миколайович Тищенко
Народження 24 березня 1963(1963-03-24)
  Городок, Львівська область
Смерть 14 грудня 2015(2015-12-14) (52 роки)
  Дніпропетровськ, нині Дніпро
Зріст 186 см
Вага 80 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984
1985—1986
1987—1991
1992
1992—1994
СРСР «Нива» (Вінниця)
СРСР СКА «Карпати» (Львів)
СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ)
Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ)
Ізраїль «Хапоель» (Хайфа)
13 (4)
77 (7)
96 (12)
13 (3)
53 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987
1987—1990
СРСР СРСР (олімп.)
СРСР СРСР
4 (0)
8 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1998
1999
2005
2010
Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ)
Україна «Кривбас-2» (Кривий Ріг)
Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ)
Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ)
Звання, нагороди
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
заслужений майстер спорту СРСР майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 30 липня 2010.

Вадим Миколайович Тищенко (24 березня 1963, Городок, Львівська область — 14 грудня 2015, Дніпропетровськ) — український футбольний тренер. У минулому — український та радянський футболіст, півзахисник. Виступав, зокрема, за «Ниву» (Вінниця), СКА «Карпати» (Львів), «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Хапоель» (Хайфа). Олімпійський чемпіон 1988, заслужений майстер спорту СРСР (1988). Провів 8 ігор за збірну СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — Микола Романович, походить із Сумщини, мати — Раїса Михайлівна — із центральної України.

Перші тренери: Павло Мамбеткулов і Данило Монастирський. Саме вони порекомендували Вадима Тищенка на навчання до Львівського спортінтернату.

Вихованець Львівського спортінтернату (тренери — Володимир Данилюк і Федір Бушанський[1]).

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Володимир Данилюк: «Мріяв забити 100 голів за „Карпати“» (fckarpaty.lviv.ua, 4 липня 2007). Архів оригіналу за 18 серпня 2007. Процитовано 4 листопада 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сало І. А. Футбол… зі сльозами. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 491—497.
  • Пилипчук П. Футбольні постаті Львова. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2008. — С. 134.