Вадовіце
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Вадовіце пол. Wadowice |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| Країна |  Польща |
|||
| Регіон | Малопольське воєводство | |||
| Магдебурзьке право | 1430 | |||
| Населення | 19 154 (2008[1]) | |||
| Площа міста | 10,54 км² | |||
| Густота населення | 1817 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 34-100 | |||
| Телефонний код | 48 33 | |||
| Географічні координати | 49°53′ пн. ш. 19°30′ сх. д. / 49.883° пн. ш. 19.500° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 250-318 м | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | http://www.wadowice.pl | |||
Вадові́це (пол. Wadowice) — місто в південній Польщі, на річці Скава. Адміністративний центр Вадовицького повіту Малопольського воєводства. Розташоване вздовж міжнародної траси сполучення Краків через Бельсько-Бяла і Цешин до Брно.
Окрема кінна дивізія армії УНР базується у Вадовіце у 1921 році, після відступу з України.
Зміст |
Міста-побратими[ред.]
Персоналії[ред.]
Народилися: Іван Павло II; Годвін Брумовський;
Померли: Єлчанінов Олександр Георгійович — генерал-хорунжий Армії УНР.
Джерела[ред.]
- Тернопільський Ю. Українська преса з перспективи — 150-ліття. Джерсі-Сіті. 1978.
Посилання[ред.]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недійсне посилання]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Wadowice |
|
|||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
