Важка кіннота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Напалеонівский карабінер 1812 року.

Важка кіннота, Важка кавалерія — рід ударних кінних військ.

Єдиний чіткий критерій відмінності від інших типів кінноти — вага коней, значно перевищував у середньої кінноти, легкої і драгунської. Приміром вага європейського кірасирського коня коливався в районі 600–700 кг, а лицарський дестріє важив не менше 800 кг, а то й більше тонни[1]. Завдяки вазі своїх коней важка кіннота одним своїм наскоком могла зім'яти ворожу піхоту і легку кінноту. З цього приводу знаменитий прусський воєначальник Зейдліц сказав: «Кіннота здобуває верх не шаблями, а хлистом і шпорами»[2].

Джерела[ред.ред. код]

  1. Ражнев Г. История Кавалерии с древности до новейшего времени
  2. Свечин А. А. — Эволюция военного искусства. Фридрих Великий.