Валдімар Тріггвейзон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
' Бьярні Валдімар Тріггвейзон (англ. Bjarni Valdimar Tryggvason)'
Bjarni Tryggvason.jpg
Народився 21 вересня 1945 (69 роки)
Рейк'явік, Ісландія
Громадянство Канада Канада
Діяльність фізик, астронавт
Alma mater Університеті Британської Колумбії, Університеті Західної Онтаріо

Бьярні Валдімар Тріггвейзон (англ. Bjarni Valdimar Tryggvason); - 21 вересня 1945, Рейк'явік, Ісландія) - канадський фізик, астронавт Канадського космічного агентства.

Освіта, робота[ред.ред. код]

Народився в столиці Ісландії Рейк'явіку, але в ранньому дитинстві переїхав до Канади, де проживав в Ванкуверi. Початкову школу закінчив у провінції Нова Шотландія, середню школу - в Річмонді (Британська Колумбія). В 1972 у отримав ступінь бакалавра з прикладної фізики в Університеті Британської Колумбії (Ванкувер) [1].

В роках 1972 - 1973 працював в Торонто метеорологом з групою з вивчення фізики хмар в службі контролю атмосфери (нині Міністерство навколишнього середовища Канади). Фундаментальну наукову освіту отримував в Університеті Західної Онтаріо, спеціалізуючись по прикладної математики і гідродинаміці. Там з 1974 по 1979 він був науковим співробітником лабораторії моделювання прикордонного шару в аеродинамічній трубі.

В 1978 у недовгий час пропрацював в Університеті Кіото (Японія) і Університеті Джеймса Кука в Таунсвіллі (Австралія).

В роках 1979 - 1982 викладав в Університеті Західної Онтаріо. У 1982–1984 роках працював науковим співробітником аеродинамічній лабораторії низьких швидкостей в Національному науково -дослідному раді Канади. Брав участь у розслідуванні причин загибелі нафтової бурової платформи «Оушен Рейнджер» у лютому 1982 року.

У 1982–1992 роках продовжував читати лекції з структурної динаміці і випадкової вібрації в Оттавському і Карлтонському університетах (Оттава).

Космічна підготовка[ред.ред. код]

У червні 1983 року Національний науково -дослідний рада Канади почав свій перший відбір до загону астронавтів у зв'язку з підписанням американо - канадського угоди про спільні космічні польоти на американських шаттлах. 5 грудня 1983 були оголошені імена шести канадських астронавтів, серед яких був і 38- річний Бьярні Тріггвасон. З лютого 1984 а проходив підготовку в Космічному центрі ім. Джонсона в якості спеціаліста з корисного навантаження.

Тріггвейзон

12 грудня 1985 кандидатура Тріггвейзон була затверджена в якості дублера фахівця з корисного навантаження Стівена Маклейна для польоту на STS- 71F, спочатку планувався на 1987 рік. Але після того як трапилася катастрофа шаттла "Челленджер", політ був перенесений на 1992 рік і отримав позначення STS -52.

Б. Тріггвасон був постановником експерименту в наступних проектах: розробка ізолюючої платформи (Large Motion Isolation Mount, LMIM), неодноразово літав на літаках НАСА KC -135 і DC -9 ; віброізолюючиєю платформи для умов мікрогравітації (Microgravity vibration Isolation Mount, MIM), що працювала на орбітальній станції «Світ» у квітні 1996 по січень 1998 року і забезпечувала ряд канадських і американських експериментів з матеріалознавства і гідромеханіці ; платформи MIM -2, задіяної в польоті STS -85 в серпні 1997 року. Був також ініціатором і технічним керівником на ранній стадії розробки віброізолюючиєю підсистеми для умов мікрогравітації (Microgravity Vibration Isolation Subsystem, MVIS), яку ККА створювало для європейського модуля «Коламбус».


У 1989 році було створено Канадське космічне агентство. З цього часу всі канадські астронавти стали членами загону астронавтів ККА.

Політ на «Діскавері»[ред.ред. код]

Свій єдиний політ у космос 51- річний Бьярні Тріггвасон скоїв 7 - 19 серпня 1997 а на борту шатла «Діскавері» (STS -85) в якості спеціаліста з корисного навантаження. Основним завданням цього польоту було виведення на орбіту і зняття з неї супутника з американо - німецьким криогенним телескопом - спектрометром для вивчення атмосфери CRISTA - SPAS -2. Б. Тріггвасон займався випробуваннями платформи MIM -2 і виконанням експериментів з визначення чутливості наукового обладнання до вібрації, створюваної системами космічного корабля і екіпажем.

Тривалість польоту склала 11 діб 20 годин 28 хвилин 7 секунд.

Після польоту[ред.ред. код]

У серпні 1998 Тріггвейзон було запропоновано пройти підготовку в Космічному центрі ім. Джонсона в якості спеціаліста польоту спільно з астронавтами НАСА 17- го набору. 27 серпня 2000, отримавши відповідну кваліфікацію, виявився в першій групі астронавтів, підготовлених як для польотів на шаттлах, так і для експедицій на МКС.

Надалі працював в НАСА, будучи представником екіпажу в лабораторії комплексування бортовий радіоелектронної апаратури шаттла (Shuttle Avionics Integration Laboratory, SAIL), яка зазвичай відчуває програмне забезпечення ще до орбітального польоту. Також займався забезпеченням системи імітації в тренажерному центрі в Х'юстоні, був представником ККА в робочій групі НАСА з вимірювання мікрогравітації і в об'єднаній групі з аналізу мікрогравітації на МКС.

У 2001-2003 роках Тріггвейзон покидав ККА і працював у приватній сфері. В 2004 у повернувся в агентство, але в червні 2008, через 25 років після приходу в космонавтику, остаточно розлучився з ним. Викладає в Університеті Західної Онтаріо в Лондоні (провінція Онтаріо).

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «BJARNI V. TRYGGVASON ASTRONAUT, CANADIAN SPACE AGENCY». Biographical Data. NASA. August 2006. Архів оригіналу за May 4, 2011. Процитовано 2009-02-23.