Валевські
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2014) |
Валевські — польський шляхетський (магнатський) рід герба Колона або Першхала. В історичних джерелах з'являється наприкінці XIV століття.
Представники[ред. | ред. код]
- Ляшек — 1382 року підписав конфедерацію Великопольську
- Якуб, дружина Косцелецька, воєводянка бжесць-куявська, не мав у шлюбі дітей
- Миколай, брат Якуба, був одружений з сестрою його дружини
- Адам (пом. 1587) — каштелян ельблонзький, староста осецький, дружина — руська воєводянка Фірлей, мав п'ять синів
- NN, К. Несецький стверджував, що «у Київському костелі на Хелмінській перед великим вівтарем є Ґрабштин Валевської з Дорповських гербу Юноша», його дружини
- Адам (пом. 1587) — каштелян ельблонзький, староста осецький, дружина — руська воєводянка Фірлей, мав п'ять синів
- Адам Валевський (пом. бл. 1642) — один із перших представників роду, сєрадзький воєвода (або каштелян[1])
- Ян (шваґер Адама) — каштелян сєрадзький[2], одружився з Ельжбетою Конецпольською (дочкою королівського секретаря, підкоморія сєрадзького Станіслава Конецпольського)[1] — двоюрідною сестрою Станіслава Конецпольського).
Після згасання роду Конецпольських y 1719 році Александерові та Францискові дісталися в спадщину маєтності Смілянщини, в тому числі й місто Гуляйпіль[3], також, Язловець.
- Адам — каштелян розпірський, чоловік Маріанни з Конецпольських (доньки воєводи парнавського Станіслава Кароля)[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Koniecpolscy (01) [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Libiszowska Z. Koniecpolski Jan h. Pobóg (ok. 1600—1661) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968.— T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 519. (пол.)
- ↑ Стаття Złotopol у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XIV (Worowo — Żyżyn) з 1895 року (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 450—451. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |