Валтасар

Картина Бенкет Валтасара Рембрандта, (1635)

Валтасар (Вальтасар, Белшацар; Бел-шарр-уцур) — син і співправитель останнього царя Нововавилонського царства Набоніда із X вавилонської династії. Наприкінці правління Валтасара (загинув у 539 р. до н. е.) його царство було збідніле, і в країні настав голод. Згідно з Книгою Даниїла, був останнім халдейським правителем Вавилона.

Також він названий сином Навуходоносора (Дан. 5:22), що дає привід критикам звинувачувати Біблію в історичній неточності. Проте, слово «син» у Біблії часто використовується в значенні «нащадок», наприклад, до Ісуса Христа неодноразово зверталися «сину Давидів» (Матв. 9:27, Матв. 12:23, Марк. 10:47, Лук. 18:38). Хоча, можливо, що він усе-таки був сином саме Навуходоносора, а Набонід лише всиновив його.

Бенкет Валтасара

Згідно з Біблією, Валтасар не помічав як міцніла сусідня Персія, Свавільний Валтасар не зважав ні на жерців, ні на купців, до порад яких прислухалися його попередники, дні і ночі бенкетував він у своєму палаці, забувши про державні справи.

Тим часом військо персів підійшло до мурів Вавилона, і згідно з Біблією, на влаштованому Валтасаром бенкеті він побачив руку, яка написала вогненними буквами на стіні зали напис незрозумілою мовою. Єврейський пророк Даниїл прочитав слова — івр. מנא ,מנא, תקל, ופרסין «мене, мене, текел, упарсін» — і розшифрував їх як послання Бога Валтасарові «Пораховано, зважено й віддано персам», передбачивши швидку загибель йому і його царству. Тієї ж ночі жерці відчинили персам ворота Вавилона, а вранці Валтасара знайшли мертвого в його палаці.

Крилатий вислів «бенкет Валтасара» означає: веселе, легковажне життя перед великим лихом.

Бенкет Валтасара — відомий сюжет образотворчого мистецтва, літератури, музики.