Валуа (династія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Валуа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія Франції
Портал Франція

Доісторична Франція

Античність
Галлія
Галльська імперія
Римська Галлія (50 до н. е.486)

Середньовічна Франція
Пізня Галлія (457—486)
Бургундське королівство
Династії у складі Франкського Королівства:
Меровінги (481751)
Каролінги (751987)

Західне Франкське королівство

Капетинги (9871328)
Валуа (13281589)
Бурбони (15891792, 18141848)
Станова монархія у Франції (13021614)
Дореволюційна Франція

Французький абсолютизм (16431789)

Сучасна Франція[d]
Французька революція (17891799)
Конституційна монархія (17911792)
Перша республіка (17921804)
Перша імперія (18041814)
Реставрація Бурбонів (18141830)
Липнева монархія (18301848)
Друга республіка (18481852)
Друга імперія (18521870)
Третя республіка (18701940)
Паризька комуна (1871)
Режим Віші (19401944)
Тимчасовий уряд (19441946)
Четверта республіка (19461958)
П'ята республіка1958)


Валуа́ (фр. Valois) — династія королів Франції, гілка дому Капетингів. Свою назву отримала від титулу графа де Валуа, який носив засновник цієї гілки, Карл Французький, граф де Валуа.

Представники династії Валуа займали французький престол з 1328 по 1589 рік, коли її змінила молодша гілка Капетінгського дому, династія Бурбонів.

Графи де Валуа[ред. | ред. код]

Основна стаття: Графи і герцоги де Валуа

Першими графами де Валуа були представники дому де Валуа-Векс-Ам'єн (молодшої лінії династії Капетингів, один з яких був одружений з овдовілою королевою Франції, Анною Ярославною). Останній з цього роду пішов у ченці і графство Валуа перейшло до чоловіка його сестри, графу Герберту IV де Вермандуа, з дому Гербертінів, що походив від молодшої лінії династії Каролінгів. Їхня донька-спадкоємиця вийшла заміж за Гуго, сина короля Генріха I Французького, і принесла йому в придане графства Валуа і Вермандуа. Від цього шлюбу походив рід капетінгських графів де Вермандуа, що припинився в 6-му поколінні, після чого графство Валуа було приєднано королем Філіпом II Августом до корони (1215).

Король Філіп III Сміливий передав в 1285 році збільшене графство Валуа своєму синові Карлу. Цей Карл, граф Валуа, брат короля Філіппа IV Красивого, був родоначальником дому Валуа, а його син Філіп VI, вступивши на французький престол, заснував королівську династію Валуа. Папа Мартин V в 1280 році дарував графу Карлу де Валуа Арагонське королівство, від якого він, однак, відмовився в 1290 році. Перший шлюб доставив йому графства Анжу і Мен. На підставі прав другої дружини, Катерини де Куртене, він прийняв титул імператора Константинопольського. Карл брав діяльну участь у справах протягом усього царювання свого брата і помер в 1325 році в Ножані.

Династія Валуа[ред. | ред. код]

Після того, як три сина Філіппа IV Красивого померли, не залишивши потомства чоловічої статі, на французький престол у 1328 році вступив старший син Карла де Валуа, — Філіп VI Французький, як найближчий нащадок Капетингів. Це піднесення дому Валуа було причиною довгих воєн між Англією і Францією (див. Столітня війна). Філіп VI мав 2 синів: Івана (майбутнього Іоанна II Доброго) і Філіппа ; останній в 1375 році був оголошений графом Валуа і герцогом Орлеанським, але помер без потомства. У Іоанна Доброго, що царював з 1350 по 1364 рік було 4 сини, в тому числі наступник його, Карл V, і бургундський герцог Філіпп Сміливий, який став засновником молодшого Бургундського дому. Карл V († 1380) мав двох синів Карла VI і принца Людовика.

Орлеанська гілка[ред. | ред. код]

Див. також: Орлеанський дім

Принц Людовик отримав титул і землі герцога Орлеанського і графа Ангулемського і Валуа. При ньому графство Валуа в 1406 році було зроблено герцогством-перством. Людовик, відомий в історії під назвою герцога Орлеанського, під час нещасного царювання свого брата Карла VI сперечався про владу з герцогом Бургундським і був убитий в 1407 р. Його онук Людовик, герцог Валуа і Орлеанський, після бездітної смерті останнього представника старшої лінії Валуа, Карла VIII (після Карла VI царював син його, Карл VII, якому успадковував син його Людовик XI, батько Карла VIII), вступив на престол під ім'ям Людовика XII (1498 р.) і таким чином поєднав Валуа з короною. Згодом неодноразово Валуа було дароване принцам дому Валуа, потім династії Бурбонів, але завжди в поєднанні з герцогством Орлеанським. Орлеанський дім втратив герцогський титул Валуа тільки під час Революції 1789 року, але частково зберіг з'єднані з титулом землі.

Ангулемська гілка[ред. | ред. код]

Молодший син знищеного в 1407 році герцога Орлеанського I Валуа, Іоанн, граф Ангулемський, мав сина Карла, у якого, у свою чергу, був син, який вступив на французький престол, після бездітної смерті Людовика XII, під іменем Франциска I (1515). Син його, Генріх II, мав чотирьох синів, з яких троє царювали (Франциск II, Карл IX, Генріх III), а четвертий був герцогом Алансонським (пізніше — Анжуйським); ніхто з них не залишив законного потомства, і французький престол перейшов, після вбивства Генріха III (1589 р.), до Генріха IV, представника дому Бурбонів, що також походив від Капетингів. Сестра останніх королів з дому Валуа, Маргарита де Валуа, розведена дружина Генріха IV, померла в 1615 році, як останній закононароджений нащадок дому Валуа.

Гілки дому Валуа[ред. | ред. код]

Бастарди[ред. | ред. код]

Крім того, з дому Валуа відбувалося кілька незаконних гілок:

Список королів з династії Валуа (1328—1589)[ред. | ред. код]

Старша лінія (1328—1498)[ред. | ред. код]

Портрет Ім'я Дати правління
Філіп VI 1 лютого 1328 — 22 серпня 1350
Іоанн II Добрий 22 серпня 1350 — 8 квітня 1364
Карл V Мудрий 8 квітня 1364 — 16 вересня 1380
Карл VI Божевільний 16 вересня 1380 — 21 жовтня 1422
Карл VII Переможний 21 жовтня 1422 — 22 липня 1461
Людовик XI Розсудливий 22 липня 1461 — 30 серпня 1483
Карл VIII Люб'язний 30 серпня 1483 — 7 квітня 1498

Орлеанська гілка династії Валуа (1498—1515)[ред. | ред. код]

Портрет Ім'я Дати правління
Людовик XII Батько Народу 7 квітня 1498 — 1 січня 1515

Ангулемська гілка династії Валуа (1515—1589)[ред. | ред. код]

Портрет Ім'я Дати правління
Франциск I 1 січня 1515 — 31 березня 1547
Генріх II 31 березня 1547 — 10 липня 1559
Франциск II 10 липня 1559 — 5 грудня 1560
Карл IX 5 грудня 1560 — 30 травня 1574
Генріх III 30 травня 1574 — 2 серпня 1589

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]