Вальниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вальниця кочення з нерухомим зовнішнім кільцем
Типова будова кулькової вальниці кочення:
1.Зовнішнє кільце;
2.Тіло кочення;
3.Сепаратор;
4.Канавка;
5.Внутрішнє кільце.

Вальни́ця (заст. підшипник) — технічний пристрій, призначений для підтримування вала, закріплення на осі чи іншої конструкції у зафіксованому положенні, що забезпечує обертання, хитання чи гойдання або лінійне переміщення з найменшим опором, а також для сприйняття й передавання навантаження на інші частини конструкції.

До 2003 року у конструкторській документації використовувався термін «підшипник», який було визначено як недопустимий у ДСТУ 3321-2003. З огляду на це дублетний термін підшипник є застарілим. Тому використовують термін вальниця.

Види вальниць[ред.ред. код]

Основні типи вальниць:

Основні типи, які застосовуються в машинобудуванні — це вальниці кочення й вальниці ковзання.

Джерела[ред.ред. код]

Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.