Вальс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Танець
Pierre-Auguste Renoir 146.jpg
П'єр-Огюст Ренуар. Бал у Бугевілі. 1883
Вальс
класифікація народний, побутовий, бальний, парний
музика вальс
різновиди віденський вальс, повільний вальс, вальс-бостон
розмір 3/4
темп 30-60 тактів/хв.
походження Австрія
епоха кінець XVIII століття
особливості закрита позиція, обертання вправо і вліво, пересування по колу, розхитування


Вальс — вид парного бального та народного танців, ритмом Аудіо 3/4опис файлу, що виконується переважно у закритій позиції.

Історія[ред.ред. код]

Слово «вальс» походить із німецького walzen - кружляти. Прародичами вальсу називають і австрійський народний танець лендлер, і провансальський танець вольта. Обидва ці танці - парні і танцювались під музику в розмірі ¾, і якщо в лендлері кавалер, вивівши вподобану йому партнерку на круг, обертав її навколо себе, то в вольті спочатку переважали стрибки, а потім з'явилися і швидкі повороти і обертання. У Франції вольт заборонялося виконувати при дворі, а кардинал Рішельє убачав в нім підрив засад релігії і суспільства. (Це неважко собі уявити - на початку XVII ст., коли в моду входив чинний і галантний менует, те, що кавалер бере руку пані, вважалося небаченим порушенням пристойності). Але вольт, змішавшись з лендлером, завоював популярність у Німеччині, Чехії, Австрії , отримав новий характер — широкі, ковзаючі і плавні рухи, позбавився від стрибків і отримав нову назву — вальс (від німецького слова walzen' — крутитись). Жодні високі укази й офіційна критика, жодні заборони і невизнання не змогли зупинити чарівне кружляння вальсу в бальних і концертних залах, на міських і сільських площах. Тисячі пісень звучать в ритмі вальсу, вальс звучить в опері, опереті, в кіно. Дуже багато композиторів пишуть концертні і симфонічні вальси, і вальс є одним з найпопулярніших танців, але під цією назвою ховається найрізноманітніші варіанти — віденський вальс, французький вальс, англійський вальс.

Вальс виник на рубежі двох століть - 18-го і 19-го. Він склався на основі австрійського народного танцю лендлер, поширеного в Австрії та Південній Німеччині. Серед старих пісень цих країн знайдеться багато таких, які співалися в ритмі вальсу. Проте французькі хореографи доводять зв'язок вальсу з живим і веселим провансальським танцем вольта (в перекладі означає швидкий поворот). Спочатку в вольті переважали стрибки і вельми енергійні підйоми ніг. Пізніше в танці з'явилися елементи обертання. За наполяганням генерала Рішельє, угледів в вольті підрив підвалин релігії і суспільства, танець був категорично заборонений. Продовжуючи жити в народі, танець перейшов кордон і почав швидко поширюватися в країнах Європи: Німеччині, Австрії, Чехії. Там танець отримав нову назву - вальс. Він звільнився від стрибків, став ширшим, динамічнішим, і повернувся до Франції, завоювавши в ній велику популярність. Кавалер, вибравши вподобану партнерку, виводив її на круг, обертав навколо себе, і обоє поступово просувалися по колу за іншими парами. Як музичний жанр вальс прожив багате подіями життя.

Величезний вплив на розвиток вальсу мала творчість уславленого австрійського композитора, автора 447 вальсів — Йогана Штрауса. Серед його численних вальсів традиційні: «Нічний метелик», «Радуйся життя», «Політ Фенікса», «Мрії і любов», «Олександра-вальс», «Вальс Аделі».

Вальси Шуберта — це, як правило, невеликі п'єси, танцювальні мініатюри. Своїм вальсам Шуберт назви не давав. Кілька концертних симфонічних вальсів написав Ференц Ліст. До числа справжніх шедеврів угорського композитора належить знаменитий «Мефісто-вальс».

Дійшовши до наших днів, вальс зберіг свої основні риси. Він поєднує широту і динаміку з надзвичайною плавністю і легкістю. Можна з упевненістю сказати: вальс безсмертний.

Стилі вальсу[ред.ред. код]

Вальсуюча пара

Додатково[ред.ред. код]