Валіївка (Луганський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Валіївка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Громада Молодогвардійська міська громада
Код КАТОТТГ UA44060050110098030
Основні дані
Засноване 1951
Населення 65
Площа 0,51 км²
Густота населення 127,45 осіб/км²
Поштовий індекс 94456
Телефонний код +380 6435
Географічні дані
Географічні координати 48°31′07″ пн. ш. 39°29′26″ сх. д. / 48.51861° пн. ш. 39.49056° сх. д. / 48.51861; 39.49056Координати: 48°31′07″ пн. ш. 39°29′26″ сх. д. / 48.51861° пн. ш. 39.49056° сх. д. / 48.51861; 39.49056
Середня висота
над рівнем моря
56 м
Водойми р. Луганчик
Місцева влада
Адреса ради 94457, Луганська обл., Краснодонський р-н, с-ще Хрящувате, вул.Південна
Карта
Валіївка. Карта розташування: Україна
Валіївка
Валіївка
Валіївка. Карта розташування: Луганська область
Валіївка
Валіївка
Мапа
Мапа

Валі́ївка (до 1951 року — хутір Валі́ївка) — село в Україні, у Молодогвардійській міській громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 65 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати Валіївки: 48°31' пн. ш. 39°29' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 0,51 км²[1]. Довжина Валіївки з півночі на південь — 0,8 км, зі сходу на захід — 0,4 км.

Село розташоване у східній частині Донбасу за 30 км від районного центру — міста Краснодона. Через село протікає річка Луганчик.

Історія[ред. | ред. код]

Хутір Валіївка заснований у 1920 році, статус села отримав у 1951 році.

в часі боїв з терористами за Станицю Луганську українські військовики біля Валіївки облаштували блокпост[2].


Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 65 осіб, з них 20 % зазначили рідною мову українську, 80 % — російську[3].


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Облікова картка села Валіївка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 24 жовтня 2011.
  2. Олександр Ровний — сміливець, що зневажав смерть. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 207, матеріали С. М. Сотнікова).

Посилання[ред. | ред. код]