Ваншенкін Костянтин Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ваншенкін Костянтин Якович
Народився 17 грудня 1925(1925-12-17)[1][2]
Москва, СРСР[1]
Помер 15 грудня 2012(2012-12-15) (86 років)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність поет, письменник, поет-пісняр, автор пісень, мемуарист, есеїст, прозаїк
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Жанр вірш, проза, мемуари і есей
Членство СП СРСР
Партія КПРС
У шлюбі з Гофф Інна Анатоліївна
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Відня» медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Державна премія СРСР

Костянтин Якович Ваншенкін (нар. 17 грудня 1925(19251217), Москва, СРСР — пом. 15 грудня 2012, Москва, РФ) — радянський і російський поет, автор слів до пісні рос. «Я люблю тебя, жизнь» («Я люблю тебе, життя»).

У 1942 році пішов на фронт. Після німецько-радянської війни вступив у Геологорозвідувальний інститут, але потім перевівся в Літературний інститут імені Горького, який закінчив у 1953.

Автор віршів до популярних пісень «Я люблю тебе, життя», «Альоша», «Вальс розставання», «Женька», «Як проводжають пароплави» та інших. Більшість пісень на вірши поета написали композитори Едуард Колмановський та Ян Френкель.

Випустив понад 30 книг, у тому числі кілька збірок автобіографічної прози.

У 2001 році за збірку віршів «Хвилясте скло» був удостоєний Державної премії Російської Федерації і нагороджений Орденом За заслуги перед вітчизною IV ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]