Ван Кліберн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ван Кліберн, 2004 рік.

Ван Кліберн[1] (Вен Кла́йберн, повне ім'я Гарві Лейвен Клайберн-молодший, англ. Harvey Lavan Cliburn Jr.; 12 липня 1934(19340712) — 27 лютого 2013) — американський піаніст, перший переможець Міжнародного конкурсу імені Чайковського (1958).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Шривпорті, штат Луїзіана. Починав вчитися у матері, учениці Артура Фрідхайма. Коли Кліберну було шість років, сім'я переїхала в Техас, де він у 13 років виграв конкурс, а незабаром дебютував у Карнегі-холі. В 1951 році поступив в Джульярдську школу у клас Розіни Левіної, і в найближчі роки отримав ряд нагород на престижних американських і міжнародних конкурсах — зокрема, перше місце на престижному Конкурсі імені Левентрітта (1954). Світову популярність ім'я Кліберн отримало після перемоги на першому Міжнародному конкурсі імені Чайковського в Москві в 1958 році. Перемога Кліберна стала сенсацією в розпал холодної війни і забезпечила піаністові особливо повагу як з боку американських, так і з боку радянських громадян.

Після перемоги Кліберн на конкурсі звукозаписна компанія RCA Victor запропонувала йому контракт, і незабаром його диск із записом Першого фортепіанного концерту Чайковського став платиновим, першим в історії академічної музики. У тому ж 1958 році Кліберн здобув за цей диск премію «Греммі». З 1962 року в Форт-Уерті (Техас) проводиться Конкурс піаністів імені Вана Кліберна.

Кліберн концертував і записувався до середини 1970-х років, але вже не користувався таким успіхом, як раніше. Це було обумовлено обмеженістю його репертуару, відсутністю творчого росту і рядом інших факторів. В 1978 році, після смерті батька, музикант практично повністю припинив концертну діяльність. Відомі лише його виступи в 1987 у в Білому домі й у Карнегі-холі чотири роки по тому з нагоди століття з дня відкриття цього залу. У свій сімдесятирічний ювілей у 2004 у музикант відвідав з гастролями Москву. У січні 2010 Кліберн був запрошений головою журі конкурсу Міжнародного конкурсу імені Чайковського в Москві.

27 серпня 2012 року його рекламний агент повідомив, що у піаніста прогресуючий рак кісток. Він пройшов лікування та «відпочивав у домашньому затишку» у Форт-Ворт у Техасі де отримував цілодобовий догляд.[2][3] Кліберн помер 27 лютого 2013 року.[4]

Література[ред.ред. код]

  • Чесинс А., Стайлз В. Легенда о Вэне Клайберне. —М., 1959.
  • Хентова С. Вэн Клайберн. —М., 1959, 3-е изд., 1966.
  • Григорьев, Л., Платек Я. Современные пианисты: Биографические очерки. // Рец. С. Доренский. —М.: Советский Композитор, 1985.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сам піаніст наполягає на такому написанні його прізвища російською мовою, що виглядає аргументом і для аналогічного написання українською. Див. Е. Белжеларский Дядя Ваня (Интервью с Ваном Клиберном) // Итоги. — 5.10.2009. — № 41. — С. 50-52.
  2. «Publicist: Renowned pianist Van Cliburn has advanced bone cancer, resting at Texas home». washingtonpost.com. Процитовано 2012-08-28. 
  3. WAKIN, Daniel (August 27, 2012,). «Van Cliburn Has Advanced Bone Cancer». The New York Times. Процитовано 28 August 2012. 
  4. «American pianist Van Cliburn, whose 1958 triumph at a Moscow competition impressed world, dies». The Washingon Post, February 27, 2013.

Посилання[ред.ред. код]