Варваризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Варвари́зм (від грец. barbarismos — властивий іноземцю) — іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному при­стосовуючись до фонетики, морфології мови-реципієнта. Іншомовні слова або звороти, що суперечать нормам даної мови[1]. Наприклад, запозичені в українську мову звертання до жінки з різних європейських мов: мадемуазе́льфранцузької), ле́діанглійської), фра́унімецької). Ці слова вживають як екзотизми для надання колориту чи відтворення чужоземного середовища в художніх творах. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить їхня невідмінювана форма. Крім того, про їхній ще іншомовний характер свідчить розташування наголосу, притаманне мовам, з яких ці слова запозичені.

Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють латинізмилатинської), англіцизмианглійської), галліцизмифранцузької), германізминімецької), грецизмигрецької), полонізмипольської) та ін.

Варваризми вжива­ються переважно в описах життя і побуту інших народів для відтворення місцевого колориту, назв чужих реалій, звичаїв, запозичених понять (мадам, шериф, консьєрж, імпічмент, салам, харакірі). Використовуються також при передачі мовлення персонажа-іноземця. Часто служать засобом створення комічного ефекту, висміюван­ня зловживань іншомовними словами (див. Макаронічна мова).

Іноді варваризмами називають лише ті сло­ва, що трапляються у писемному мовленні в чужомовній графічній передачі (veto, dixi, homo sa­piens, idée fixe, John Bull, niech zyje). Ужива­ються також як заголовки літературних творів («Boa constrictor» Івана Франка, «Contra spem spero!» Лесі Українки, «Persona grata» Михайла Коцюбинсько­го, «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської) і як вкраплення в їхні тексти. До варваризмів належать численні вислови з латинської мови, а саме: a priori (те, що передує досвіду), ad hoc (до речі), post scriptum (після написаного) і т. д.

Приклади[ред.ред. код]

Яремо! герш-ту, хамів сину?
Тарас Шевченко «Гайдамаки»

У сільській убогій церкві
грають Requiem органи,
хор голосить Miserere,
люд зітхає De profundis.

Леся Українка «Королівна»
— Як діла, дідусю? Драстуйте!
— Драстуйте! Діла? Діла - нічого! Діла, як казали оті песиголовці, — гут!
Остап Вишня «Зенітка»

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — 775 с.

Література[ред.ред. код]

  • К. В. Ленець. Варваризм // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9
  • Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — 224 с.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.