Варгейм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Варгейм (англ. Wargame, Військова гра) — різновид стратегічних ігор, зокрема, настільних і відеоігор, які відтворюють військові дії. Варгейми, як правило, поділяються на історичні, вигадані, фентезійні, і науково-фантастичні.

Особливістю варгеймів є їх орієнтованість на тактику — гравець, який отримує тактичну перевагу, завжди може виграти.

Хоббі, повязане з іграми у варгейми, називається варгеймінгом (англ. Wargaming).

Настільні варгейми[ред.ред. код]

Найдавнішим варгеймом була індійська настільна гра «чатуранґа», прообраз шахів. Другим джерелом появи варгеймів є військові навчання в Пруссії XIX століття, для спрощення та економії коштів, перенесені з реальних полів, лісів і річок, з реальними військами, на великий стіл зі зменшеними моделями. Вони носили назву «Kriegsspiel» і були складені в 1812 прусським офіцером Леопольдом фон Рейшвіцем (нім. von Reiswitz), і згодом доповнені його сином. Хоча «Kriegsspiel» і відрізнявся від сучасних варгеймів, там були деякі з найбільш важливих елементів — використання шестигранних кубиків (нині відомі як дайси), розмітка ігрового поля. Противники розміщувалися в сусідніх кімнатах і не бачили сил один одного, загони на стіл виставляли ведучий гри або його помічники. З часом ці військові ігри розділилися в бік ускладнення — на допомогу військовим, і в бік спрощення, де стали основою правил для настільних військових ігор.

Першою «сучасною» настільною військовою грою (англ. board wargame) вважають «Маленькі війни» 1913 року, створену Гербертом Веллсом. Вона включала в себе досить прості правила для піхоти, кавалерії і артилерії у вигляді іграшок. Іронічний тон, ліричні відступи та загальна легкість викладу, зробили художню складову «Маленьких Воєн» популярнішою за власне правила.

Настільні варгейми того типу, що використовуються понині, з'явилися в 1954 році з публікацією гри Tactics Чарльзом Робертсом (Charles Swann Roberts) і стали найбільш популярними в середині 70-х. Для таких ігор часто використовуються мініатюрні фігурки, що позначають військову техніку або військові загони, хоча настільний варгейм може замість фігурок використовувати фішки або картки (наприклад, Naval War і Armor Supremacy). Більшість ситуацій в сучасних варгеймах вирішуються кидком кубиків — стрільба, відступ, рух через пересічені місцевість, бойовий дух тощо.

У промислових масштабах настільні варгейми стали випускатися в другій половині XX століття. Існує безліч різних настільних ігор в різних жанрах:

Також термін «варгейм» застосовується в рольових іграх, як назва стилю гри, при якому головним елементом гри є битви, а метою — перемога ігрової партії над противниками (на противагу відігруванню сюжету).

Комп'ютерні варгейми[ред.ред. код]

Ігровий процес Panzer General. Схематично показується хід бою.

Як і у всіх аспектах сучасного життя, персональні комп'ютери зробили значний вплив і на військові ігри. Жанр варгейму у відеоіграх є похідним від настільних варгеймів. Так, наприклад, серія Close Combat має у своїй основі правила настільного варгейма Squad leader, що моделює бої піхотних відділень Другої світової війни. Проте в комп'ютерній ігровій індустрії варгейми в цілому розвивалися з мінімальним посиланням на настільні ігри, тому на Заході термін «варгейм» не прийнято використовувати щодо комп'ютерних ігор.

В більшості такі ігри мають вигляд «штабної карти» зі схематичними зображеннями територій, військ. Гравець бере на себе роль генерала чи інших чинів командного складу.

На відміну від «класичних» стратегій прямого контролю, у варгеймах ігровий процес відбувається покроково, і керована одиниця не завжди виконує накази, якщо їй заважають перепони. У низці комп'ютерних варгеймів відображається психологія солдата, який, наприклад, може відмовитися йти на вірну смерть.

Відомі комп'ютерні варгейми[ред.ред. код]

  • Computer Bismarck (Strategic Simulations, Inc., 1980) — цій грі приписують титул, першого «серйозного» комп'ютерного варгейму.
  • Panzer General — (Strategic Simulations, Inc, 1994 р.) — гра, де бойові одиниці прирівнюються до батальйонів, хоча розміри одиниць і карти не пропорційні. Характеристики бойових одиниць точно відповідають характеристикам реальної бойової техніки та військових підрозділів, а сценарії ґрунтуються на історичних подіях.
  • Steel Panthers — (Strategic Simulations, Inc, 1995 р.) — тактична військова гра, де використовується зброя з часів Другої світової війни і до теперішнього часу. Битва відбувалися в покроковому режимі і відрізнялися високою достовірністю моделювання бою. Гравець керував як кожним солдатом окремо, так і бригадами солдатів.
  • Close Combat — (Microsoft, 1996) — тут враховувалися такі фактори, як індивідуальний моральний дух і небажання виконувати накази. Залежно від карти, можна використовувати маскування і захист солдатів і техніки. З'явився такий елемент як «туман війни», причому в техніки, як і в реальності, огляд обмежений. Оригінальна гра мала низку продовжень, останнє з який вийшло в 2014 році.
  • Combat Mission — (Big Time Software, 2000) — тривимірна гра, в якій кожен «хід» розділений на два етапи — «планування» і «виконання». На етапі «планування» гравці одночасно роздають команди підлеглим військам, які ті виконуватимуть протягом 15-и секунд. При цьому вони не обмежені в часі і можуть як завгодно довго і ретельно планувати свої дії. На бій впливали погодні ефекти і «туман війни», коли гравець бачив тільки те, що бачать солдати. Перемога давалася не тільки на підставі знищення противника і взяття ключових точок, але на основі втрат і захоплених полонених.

Посилання[ред.ред. код]