Вардар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вардар
мак. Вардар та грец. Αξιός
Вардар у Скоп'є
Вардар у Скоп'є
Витік с. Вруток, Шар-Планина.
Координати витоку 41°45′32″ пн. ш. 20°49′54″ сх. д. / 41.7590583° пн. ш. 20.8318972° сх. д. / 41.7590583; 20.8318972
Гирло Егейське море, поблизу м. Салонік
Координати гирла 40°30′48″ пн. ш. 22°42′50″ сх. д. / 40.5136056° пн. ш. 22.7140972° сх. д. / 40.5136056; 22.7140972
Країни басейну Македонія Македонія та Греція Греція
Довжина 388 км
Висота витоку 683
Висота гирла 0
Похил 2,1%
Середньорічний стік 174 m3/s
Площа басейну 24 438 км²
Притоки Треска,Чорна, Брегалница
Річки та озера Македонії
Річки та озера Македонії
[[commons:Category:Vardar|Вардар
мак. Вардар та грец. Αξιός]] на Вікісховищі

Варда́р (мак. Вардар), також Аксіос (грец. Αξιός) — найдовша річка в Республіки Македонії і одна з основних річок Греції. Загальна довжина складає 388 км, з яких 301 км річка протікає територією Македонії, площа басейну складає приблизно 24,5 тис. км²

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Витоки Вардару знаходяться біля села Вруток, за кілька кілометрів південно-західніше від Гостивару. Починаючись в котловині Полог Вардар протікає Гостивар і збирає воду з притоків Лакавіца, Маздрача та Пена. Далі через Дервентську ущелину входить у Скопську котловину, протікає через Скоп'є де в нього впадають річки Лепенець, Треска, Маркова ріка та Пчиня.

Через Таорську ущелину, в яку впадає Кадина ріка, виходить у Велеську котловину та протікає через Велес, біля якого у Вардар впадають Тополка та Бабуна. Після цього через Велеську ущелину річка виходить на Тиквеську равнину, де в неї впадають дві найбільші притоки - Чорна ріка (ліва) та Брегалниця (права).

Через Деміркапійську ущелину та Гевгелійсько-Валандовську котловину біля міста Гевгелія Вардар пересікає грецький кордон, після якого через Циганську ущелину виходить на Салонікську рівнину та впадає в затоку Термаїкос Егейського моря.

Живлення переважно за рахунок атмосферних опадів. Найбільші паводки в осінньо-зимовий період, а також навесні; з липня по вересень маловодна.

Річкова долина надала своє ім'я вітру Вардаріс який приносить холодне повітря до Салонік. Це відбувається, коли атмосферний тиск над східною Європою вищий, ніж над Егейським морем, часто взимку. Подібно до французького містралю.

Економічне значення[ред.ред. код]

Долина Вардару має важливе значення для Македонії як з точки зору економіки, так і транспортного сполучення та військово-стратегічного аспектів. Сільськогосопдарський сектор є найбільшим споживачем водних ресурсів. Забор води з Вардару здійснюється для зрошення (63%), використання в прудових рибгоспах (11%), водопостачання населенню (12%), забезпечення муніципальних та промислових потреб (15%)[1]. На території Македонії нараховується близько 120 великих та малих плотин, а також декілька ГЕС невеликої потужності.

Долиною річки проходить автомагистраль "Олександр Македонський" (E75) яка є частиною європейського транспортного коридору №10 та повязує Македонію з Сербією та Грецією. Вздовж верхньої течії Вардару проходить автошлях Скоп'є - Тетово - Гостивар, який є частиною европейского транспортного коридору №8 та з'єднує Македонію з Болгарією та Албанією. Також долиною річки проходить залізничні лінії Скоп'є - Салоніки та Скоп'є - Кічево.

Етімологія[ред.ред. код]

За найпоширенішою версією назва річки походить від Bardários, яке через фракійську мову від праіндоєвропейсього *(s)wordo-wori- означає 'чорна вода'[2].

Інші гіпотези повязують назву "Вардар" зі схожими назвами річок в центральній Азії, зокрема Сирдар'ї та Амудар'ї, а також менших Чебдар, Шахдара та Кудара. Слово даря іранського походження та означає ріка, море або океан.

Міста на Вардарі[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.unece.org/fileadmin/DAM/env/water/blanks/assessment/1st-Assessment-Rus.pdf
  2. Orel, Vladimir. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden, Netherlands: Brill, 2003: 392.

Джерела[ред.ред. код]