Варяг (крейсер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Варяг»
Vsevolod Rudnev and Varyag.jpg
Служба
Тип/клас крейсер
Держава прапора Naval Ensign of Russia.svg Російська імперія
Належність Перша Тихоокеанська ескадра
Верф William Cramp and Sons (Філадельфія)
Закладено 1898
Спущено на воду 1899
Введено в експлуатацію 1901
Параметри
Тоннаж 6 604 тонни
6 500 тонн
(проектна водотоннажність)
Довжина 129,56 м
Ширина 15,9 м (без обшивки)
Технічні дані
Швидкість 24,59 вузлів
Екіпаж 20 офіцерів, 550 матросів і унтер-офіцеров
Озброєння

Кре́йсер «Варя́г» — бронепалубний крейсер 1-го рангу 1-ї Тихоокеанської ескадри військово-морського флоту Російської імперії у 19011904 роках.

Історія[ред.ред. код]

Був побудований у Філадельфії (США) у 18981899 рр.

Брав участь у російсько-японській війні. В 1-годинному бою, який він спільно з канонерським човном «Кореєць» вів 9 лютого 1904 року біля острова Йодолмі (в районі м. Чемульпо), отримав серйозні пошкодження та значні втрати серед екіпажу, після чого не міг більше продовжувати бій. Відтак російські екіпажі затопили «Варяг», а «Корейця» підірвали.

1905 року японці під командуванням Араї Юкана підняли та відремонтували «Варяг». Під назвою «Сойя» його впродовж майже 10 років використовували як навчальне судно для офіцерського складу.

1916 — під час Першої світової війни, коли Росія та Японія були союзниками, росіяни викупили крейсер. Під колишньою назвою «Варяг» він увійшов до складу флотилії Льодовитого океану і на чолі загону особливого призначення під орудою контр-адмірала Бестужева-Рюміна зробив перехід з Владивостока в Романов-на-Мурмані.

У лютому 1917 року пішов на ремонт до Великобританії, де був згодом конфіскований, бо радянський уряд відмовився за ремонт платити.

1920 — британці перепродали крейсер німецьким фірмам на злам. Але під час буксирування судно потрапило у шторм і затонуло біля берега в Ірландському морі. Частину металевих конструкцій розтягли місцеві мешканці, а згодом корабель підірвали, бо його рештки заважали судноплавству.

Командири крейсера[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Екіпаж «Варяга» на три чверті складався з українців Волинської губернії Російської імперії.
  • На «Корейці» служив вільнонайманим селянин із Київщини, кок на прізвище Кріштофенко. Командир «Корейця» капітан ІІ рангу Бєляєв запропонував йому зійти на берег, так як присяги Кріштофенко не давав, і його участь в бою було не обов'язково. Але кок відмовився залишити судно. Він відповів: «Вмирати, так усім разом, ваше високоблагородіє . Я буду битися разом з вами». Командир призначив кока підношувачем снарядів на кормову гармату
  • Подвиг «Варяга» визнали самі японці. У 1907 році В. Руднєв (до того часу звільнений з російської військово-морської служби у званні контр-адмірала) був нагороджений японським орденом Вранішнього Сонця за його героїзм, проявлені в цьому бою. Хоча він прийняв нагороду, але ніколи не носив її.
  • Під час будівництва крейсера у США, фельдшер Лев Александров 20 квітня 1899р. залишив загін судна і запросив американське громадянство, але був арештований за дезертирство. Його справа дійшла до Верховного суду США, який виніс рішення проти Александрова, тому що судно, хоча і не прийняте на озброєння в Імператорський російський військово-морський флот, але це був військовий корабель у відповідності з умовами договору 1832р. між Росією і США.

Джерела[ред.ред. код]