Вашек Поспішил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Васек Поспішил)
Перейти до: навігація, пошук
Вашек Поспішил
Vasek Pospisil, Nice 2012.JPG
Громадянство Канада
Місце проживання Ванкувер
Дата народження 23 червня 1990(1990-06-23) (24 роки)
Місце народження Вернон
Зріст 193 см
Вага 86 кг
Початок кар'єри 2007
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Тренер Фредерик Ніємеєр
Призові, USD $ 1,143,886
Одиночний розряд
Матчів в/п 32-43
Титулів 0
Найвища позиція 25 (27 січня 2014)
Поточна позиція 35
Турніри серії Великого шолому
Австралія 3К (2014)
Франція 1К (2012, 2013, 2014)
Вімблдон 2К (2013)
США 2К (2011)
Інші турніри
Олімпіада 1К (2012)
Парний розряд
Матчів в/п 21-15
Титулів 1
Найвища позиція 82 (27 січня 2014)
Турніри серії Великого шолому
Австралія 1К (2014)
Франція 1К (2014)
Вімблдон П (2014)
США 3К (2013)
Картка була оновлена останній раз: 1 вересня 2013

Вашек Поспішил (народився 23 червня 1990), канадський професійний гравець в теніс, переможець Вімблдону 2014 у парі з Джеком Соком. Поспішил досягав № 25 в рейтингу в одиночному розряді та № 82 у парному. Він є другою ракеткою Канади і входить до збірної Канади у Кубку Девіса.

Особисте життя[ред.ред. код]

Поспішил народився в містечку Вернон. Зараз живе у Ванкувері. Його батьки Мілош і Міла — чеські емігранти[1]. Має двох старших братів, які обоє були тенісистами в юнацькому віці. Один із них, Петр Поспішил, зараз вчителює у передмісті Ванкувера. Володіє англійською, чеською і французькою мовами.

Тенісна кар'єра[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Поспішил вперше вийшов у фінал турнірів Міжнародної федерації тенісу на турнірі Canadian U18 ITF World Ranking Event, де грав зі співвітчизником Гремом Касауцкі. З ним же він виграв цей турнір у парі. Граючи з іншим канадцем Мілошем Раонічем, він виграв ще один юніорський титул у парі. Найбільше досягнення в юніорський період — вихід у фінал юніорського US Open у парі з Григором Димитровим.

2007[ред.ред. код]

У 2007 році Поспішил почав виступи на турнірах серії Futures на турнірі Canada F1. Перший матч провів із гватемальцем Крістіаном Пайцом. Другий програв співвітчизнику Роберту Стеклі. На Canada F2 програв у першому раунді і в одиночному, і в парному розрядах, а на Canada F3 вперше зіграв у парі з Еріком Хлойкою, але програв у першому раунді. У травні Поспішил вперше зіграв на турнірі серії Challenger на UniCredit Czech Open, але поступився у першому колі. Закінчив 2007 рік на 1479 місці в одиночному рейтингу і на 1111 — в парному.

2008[ред.ред. код]

У листопаді 2008 Поспішил у напруженому матчі програв 301 ракетці світу Алексу Кузнєцову 6-4, 6-7(4), 4-6. Закінчив рік із балансом 8-18. Грав переважно на ф'ючерсах.

2009[ред.ред. код]

Після відносно вдалого виступу на ф'ючерсах на початку року та кількох перемог над більш рейтинговими гравцями Поспішил досягнув 1038 місця рейтингу 9 березня. Навесні двічі виходив у чвертьфінали і тричі у півфінали на ф'ючерсах та піднявся на 837 місце рейтингу. Потім Поспішил спробував кваліфікуватися на два челенджери — Košice Open та ZRE Katowice Bytom Open, але невдало. У серпні зіграв на Challenger Banque Nationale de Granby, але програв у першому колі, а також програв Яну Герниху у першому раунді кваліфікації до Мастерса в Монреалі. Поспішил закінчив рік на 339 місці в одиночному рейтингу і на 233 — у парному.

2010[ред.ред. код]

У 2010 році Вашек Поспішил виграв 4 турніри серії Ф'ючерс: у березні турнір Canada F3, у фіналі якого здолав Мілоша Раоніча, та три турніри восени. 12 разів зіграв в основній сітці челенджерів, проте не зміг виграти жодного матча. У першому раунді кваліфікації Rogers Cup програв українцю Іллі Марченку. Закінчив рік знову на 339 місці в одиночному рейтингу і на 153 — у парному.

2011[ред.ред. код]

2011 рік Поспішил почав, граючи тільки в одиночному розряді. Він дійшов до чвертьфіналу Honolulu Challenger, де поступився першому сіяному Майклу Расселу. Після цього він замінив Даніеля Нестора у збірній Канади на Кубку Девіса. Потім він вперше вийшов у півфінал Челенджера на турнірі Men's Rimouski Challenger. У червні він вперше спробував кваліфікуватися на турнір Великого шолома, проте програв у другому раудні кваліфікації Вімблдону. У липні відбувся матч другого раунду першої групи Кубка Девіса між Канадою і Еквадором. Поспішил зіграв два одиночних поєдинки, здобув одну перемогу та зазнав однієї поразки. У серпні він нарешті зіграв в основній сітці Rogers Cup і навіть пройшлов перше коло, перемігши 22 ракетку світу Хуана Ігнасіо Челу, проте в наступному раунді поступився третьому сіяному Роджеру Федереру. У вересні Поспішил вперше виступив в основній сітці турніру Великого шолома. Він пройшов через три кола кваліфікації US Open, у першому колі здолав Лукаша Росола, а у другому в боротьбі поступився 26 ракетці світу іспанцю Фелісіано Лопесу. Після цього Поспішил зіграв у матчі плей-оф світової групи Кубка Девіса між Канадою та Ізраїлем. Він здобув дві перемоги в одиночному розряді (у тому числі переміг № 96 рейтингу Дуді Селу) та разом із Даніелем Нестором — перемогу у парному розряді, таким чином зігравши вирішальну роль у виведенні своєї збірної у Світову групу. За 2011 рік Поспішил зіграв тільки 5 ф'ючерсів. Більшу частину сезону він грав челенджери, декілька разів — кваліфікацію до турнірів ATP. Закінчив рік на 119 місці рейтингу в одиночному розряді і на 150 — в парному.

2012[ред.ред. код]

У 2012 році Поспішил намагався грати якнайбільше турнірів серії ATP, проте зміг виграти перший матч на такому рівні тільки у першому колі Rogers Cup, де переміг 23 ракетку світу Андреаса Сеппі. У липні-серпні взяв участь у своїй першій Олімпіаді, але програв у першому раунді 5 сіяному Давиду Ферреру 4-6, 4-6. Здобув два перші титули на турнірах категорії Challenger — на Men's Rimouski Challenger у березні та Challenger Banque Nationale de Granby у липні. Після цього 23 липня досягнув найвищого в кар'єрі місця в одиночному рейтингу — 85.

2013[ред.ред. код]

Початок сезону 2013, включаючи Відкритий чемпіонат Австралії Поспішил пропустив через мононуклеоз. Після відновлення він взяв участь у матчі Кубка Девіса проти Італії, і разом із Даніелем Нестором здобув перемогу у парному матчі. На початку травня він здобув свій третій титул рівня Челенджер - його суперник у фіналі Михал Пшисежний відмовився продовжувати матч за рахунку 6-7, 6-0, 4-1 на користь Вашека. У липні він уперше дійшов до півфіналу на турнірі серії ATP 250, але поступився Алехандро Фалья. Це сталося на новоствореному турнірі у Боготі. На початку серпня Поспішил виграв свій другий Челенджер у сезоні, перемігши у фіналі турніру в Ванкувері Деніела Еванса

На традиційно найбільш вдалий для себе турнір рівня ATP - домашній Мастерс - Поспішил отримав wild card. У першому колі він грав із Джоном Існером, і віддав перший сет із рахунком 5-7, проте наступні дві партії виграв на тай-брейку. У другому колі переміг Радека Штепанека із рахунком 6-4, 6-2, а у третьому - створив сенсацію, здолавши п'ятого сіяного Томаша Бердиха на тай-брейку третього сету. У чвертьфіналі йому протистояв Микола Давиденко, проте він знявся з матчу за рахунку 3-0 на користь Поспішила у першому сеті, що дозволило Вашеку вперше вийти до півфіналу Мастерсу. Там він поступився Милошу Раоничу із рахунком 4-6, 6-2, 6-7(4-7). Внаслідок цього успіху він досягнув найвищого у кар'єрі місця в рейтингу - 40.

Наступного тижня на Мастерсі в Цинциннаті Поспішил у першому колі переміг 15-го сіяного Жиля Симона, проте у другому колі поступився Давиду Гоффену, хоча на тай-брейку вирішального сету мав потрійний матчбол.

У півфіналі Кубка Девіса проти збірної Сербії він програв обидва свої одиночні матчі - проти Новака Джоковича та Янко Типсаревича, але виграв парний в команді з Даніелем Нестором.

Сезон Поспішил закінчив на рекордному для себе 32 місці рейтингу.

Фінали одиночних турнірів[ред.ред. код]

Легенда
Турнір Великого шолома (0)
Світовий Тур ATP Мастерс 1000 (0)
Світовий Тур ATP 500 (0)
Світовий Тур ATP 250 (0)
Світовий Тур ATP Challenger (2)
ITF Futures (10)

Перемоги[ред.ред. код]

Дата Турнір Покриття Суперник у фіналі Рахунок у фіналі
1. 26 вересня 2009 Італія Italy F29 (Альгеро) Хард Італія Франческо Пікарі 6-3, 6-7(5-7), 6-3
2. 3 жовтня 2009 Італія Italy F30 (Куарту-Сант'Елена) Хард Італія Маттео Віола 6-1, 6-2
3. 1 листопада 2009 Мексика Mexico F12 (Сьюдад-Обрегон) Хард Мексика Даніель Ґарза 7-6(7-0), 6-3
4. 8 листопада 2009 Мексика Mexico F14 (Гвадалахара) Ґрунт Мексика Цезар Рамірес 6-2, 6-2
5. 21 березня 2010 Канада Canada F3 (Шербрук) Хард (i) Канада Мілош Раоніч 6-4, 4-6, 6-3
6. 5 вересня 2010 Мексика Mexico F6 (Леон) Хард Велика Британія Девід Райс 6-1, 6-2
7. 12 вересня 2010 Мексика Mexico F7 (Гвадалахара) Хард США Адам Ель Мідвей 6-0, 6-1
8. 3 жовтня 2010 Канада Canada F5 (Маркем) Хард США Ніколас Монро 6-3, 6-2
9. 29 травня 2011 Південна Корея Korea F2 (Чханвон) Хард Південна Корея Лім Йонг-Кіу 7-5, 6-4
10. 31 липня 2011 Канада Canada F4 (Саскатун) Хард Канада Ерік Хвойка 7-5, 6-2
11. 25 березня 2012 Канада Men's Rimouski Challenger (Рімускі) Хард (i) Бельгія Максім Отом 7-6(8-6), 6-4
12. 22 липня 2012 Канада Challenger Banque Nationale de Granby (Гранбі) Хард Нідерланди Ігор Сижслінг 7-6(7-2), 6-4
13. 4 травня 2013 ПАР Soweto Open (Йоганесбург, ПАР) Хард Польща Михал Пшисежний 6–7(7–9), 6–0, 4–1 ret.
14. 4 серпня 2013 Канада Odlum Brown Vancouver Open (Ванкувер) Хард Велика Британія Деніел Еванс 6–0, 1–6, 7–5

Поразки[ред.ред. код]

Дата Турнір Покриття Суперник у фіналі Рахунок у фіналі
1. 13 липня 2009 США U.S.A. F17 (Пеорія) Ґрунт США Майкл Вінус 7-6(7-4), 4-6, 4-6
2. 22 лютого 2010 США U.S.A. F5 (Браунсвіль) Хард Домініканська Республіка Віктор Естрелла 4-6, 3-6
3. 18 березня 2013 Канада Men's Rimouski Challenger (Рімускі) Хард (п) ПАР Рік де Вуст 6–7(6–8), 4–6

Статистика виступів на турнірах Великого шолома[ред.ред. код]

Турнір 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 В-П
Турніри Великого шолома
Австралія Australian Open A A A A A 2РК А 0-0
Франція Ролан Гаррос A A A A A 0-2
Велика Британія Вімблдон A A A A 2РК 1-2
США US Open A A A A 2РК 1-2
Перемоги -
Поразки
0-0 0-0 0-0 0-0 1-1 0-2 1-3 2-6

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]