Василевська Ванда Львівна

Ванда Василевська

Ва́нда Льві́вна Василе́вська (*21 січня 1905, Краків — †29 липня 1964, Київ) — польська та радянська письменниця та громадська діячка, тричі лауреатка Сталінської премії (1943, 1946, 1952).

Біографія

Дочка одного з лідерів Польської соціалістичної партії, в 1918-19 міністра закордонних справ Польщі Леона Василевського; дружина письменника О. Корнійчука. Освіту одержала в Краківськім університеті (1929). В 1939 переїхала в приєднаний до України Львів і взяла радянське громадянство. В 1940 її обрано на депутата Верховної Ради СРСР. В 1941 вступила у ВКП(б).

Автор трилогії «Пісня над водами» (1940-1951), у якій писала про боротьбу поляків за національну незалежність. Її книги, за відгуками критиків, «обвинувальний акт проти капіталізму в Польщі». Під час Другої світової війни працювала в Політуправлінні РККА агітатором, їй було присвоєно звання полковника. Якийсь час редагувала газету «За Радянську Україну» (українською мовою). В 1942 випустила повість «Веселка», де головною темою стала мужність радянських людей у війні. У 1943 за повістю поставлено фільм. В 1943-1945 роках  — головний редактор газети «Радянська Польща», голова Спілки польських патріотів.

У повоєнні роки мешкала в Києві, брала участь у пропагандистських кампаніях, у тому числі зі знезброювання. Написала повість «Просто любов» — «про велич радянського гуманізму й силу духу». Про неї з чоловіком ходили вірші: «Корнійчук і Ванда — не родина, а банда». За життя її названо класиком, її доробки включено в шкільну програму, але після смерті Сталіна її творчість було практично забуто.

Могила В. Василевської

Померла 29 липня 1964 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві (надгробний пам'ятник — мармур; скульптор Г. Н. Кальченко; встановлено 1967 року).

Пам'ять

У 1967 році на її честь названо вулиці в Києві, Харкові та Рівному.

Джерела

• www-енциклодедія Києва
• Залесский К. А. Імперія Сталіна. Біографічний енциклопедичний словник. Москва, Віче, 2000