Василько Романович
| Василько Романович | |
|---|---|
| Rex Lodomeriae | |
 |
|
| Василько Романович | |
| Правління | 1264—1269 |
| Титули | князь володимирський |
| Дата народження | 1203 |
| Дата смерті | 1269 |
| Попередник | Данило I |
| Діти | Володимир, Ольга |
| Наступник | Лев I Данилович |
| Дружина | Добрава Юрієвна Олена |
| Династія | Рюриковичі |
| Батько | Роман II Великий |
| Мати | Анна Марія Ангел |
Василько Романович (*1203 — †1269) — король Руси, князь Володимирський, син волинсько-галицького князя Романа II Мстиславича від його другої дружини Анни. В листі Папи Римського до Данила I Романовича від 26 серпня 1247 року названий «королем Володимира».
Після смерті батька (1205) Василько Романович разом з матір'ю і старшим братом Данилом, рятуючись від міжусобних чвар, втекли до Польщі. Скориставшись з міжусобної боротьби, польський король Лешко I Білий і угорський король Андрій II почали інтервенцію на Галицько-Волинську Русь.
В 1207 році Василько був обраний князем у Бересті; в тому ж році при підтримці Краківського князя Лешка I Білого отримав від Олександра Всеволодовича Белзьке князівство, поступившись останньому містами Угровеськ, Верещин, Столп'є і Комов. В 1215 році при підтримці Лешка Білого Данило Романович і Василько Романович повернули собі Володимирське князівство.
В 1227 році Данило Романович з Васильком провів похід на Луцьк проти Ярослава Ігоревича, який закінчився здачею міста і полоном Ярослава Ігоревича. Після походу Василько Романович розширив свої володіння, отримавши від брата Луцьк і Пересопницю.
26 березня 1228 року Данило I Романович разом з Васильком провів успішний похід на Чорторийськ, в якому князювали ворожі Данилу пінські князі. Похід закінчився взяттям міста і полоном пінських князів. В 1228 році під час облоги Кам'янця армією київсько-пинської коаліції Данило і Васильком разом із їх союзником Олександром Белзьким зробили стрімкий масований похід на Київ, який змусив київського та чернігівського князів зняти облогу і піти на примирення з Романовичами.
В 1229 році Данило й Василько допомогли Конраду I Мазовецькому у міжусобній війні і взяли участь у поході на Польщу і облозі Калиша.
В 1230 році Романовичі об'єднали у своїх руках Волинь.
Наступні вісім років (1231–1238) вони вели війну за свою другу «вотчину» Галичину, яка була окупована угорцями.
На чолі волинського полку взяв участь в 1245 році у Ярославській битві, в якій було розгромлено загони угорського та польського королів. В 1248 році, згідно з літопису, Василько Романович відбив грабіжницький набіг ятвягів, наздогнавши та розгромивши їх під Дрогочином. Було знищено 40 ятвязьких «князів». Після смерті у 1264 році Данила Романовича Галицького фактично правив усім Галицько-Волинським князівством.
[ред.] Діти
У Повісті Врем'яних літ поміщено оповідання Василя Волинянина про Василька Романовича.
[ред.] Література
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Лист папи Римського 26 серпня 1247 року
- Іпатіївський літопис
| Попередник Данило I Галицький |
 |
Король Русі 1264-1269 |
|
Наступник Лев I Данилович |
| Попередник Данило I Галицький |
 |
Князь володимирський 1238-1269 |
|
Наступник Володимир Василькович |
