Івахів Василь Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Василь Івахів)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Івахів
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 18 квітня 1908(1908-04-18)
с. Подусільна, нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна
Смерть 13 травня 1943(1943-05-13) (35 років)
с. Чорниж, нині Маневицький район, Волинська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Рос», «Сонар», «Сом»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Командування
УПА-Північ
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івахів.

Василь Івахів, (псевдо: «Рос», «Сонар», «Сом») (18 квітня 1908, с. Подусільна, нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна — 13 травня 1943, с. Чорниж, нині Маневицький район, Волинська область) — перший командир УПА на Волині. Підполковник УПА (посмертно).

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл. (посмертно).

Василь Івахів у пластовому однострої
Івахів Василь та Гуляк Юліан

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї Григорія та Марти Івахів 18 квітня 1908 у селі Подусільна, Перемишлянського району, Львівської області.

Закінчив Рогатинську гімназію, а згодом старшинську школу польської армії в ранзі поручника. Під час навчання став активістом пластунського руху — пластун-розвідник 20 ку­реня ім. гетьмана Пилипа Орлика (Рогатин).

Відбув строкову службу у Польській армії, де закінчив стар­шинську школу та отримав офіцерське звання.

Після служби в польському війську за дорученням ОУН активно працював у громадських організаціях «Сокіл», «Просвіта». Був талановитим організатором і вчителем. Неодноразово був арештований польською поліцією та засуджений до 6 років ув'язнення. Був в'язнем Бережанської (1933), Золочівської та Львівської тюрем. Вийшов на волю у січні 1936. Знову заарештований у серпні 1938, і до вересня 1939 року був ув'язнений у польському концтаборі «Береза Картузька».

В 1939 р. працював учителем у школі с. Бачів. Учасник військових курсів ОУН(б) у Кракові (1939—1941). Учасник II-го Великого Збору ОУН в Кракові.

Командир підстаршинської школи ОУН(б) у містечку Поморяни Львівської області влітку 1941, яка розташовувалась у колишньому замку графа Потоцького. Після арешту Гестапо командного складу школи, в'язень гітлерівської тюрми (1941—1942). З тюрми на Лонцького (тепер бічна вул. Бандери) у Львові Василя, разом з іншими, викупив митрополит Андрей Шептицький.

З літа 1942 р. — військовий референт проводу ОУН(б) на ПЗУЗ і член підпільного військового штабу, створеного при проводі ОУН(б). На конференції ОУН(б) у Львові в перших числах грудня 1942 р. активно підтримав ідею створення повстанських загонів для боротьби з гітлерівцями.

Організатор і перший командир УПА на Волині.

Івахів був активним прихильником союзу з бульбівцями (представники Тараса Боровця) з метою спільних бойових діях проти нацистів. Протягом січня-квітня 1943 велися переговори тривали між Волинським крайовим керівництвом ОУН і представниками Поліської Січі з метою об'єднання повстанських сил. Ходили чутки, що сторони нібито висловилися за об'єднання воюючих загонів і домовилися про нову зустріч, яка мала відбутися 14 травня й направлялись на неї[1].

Загибель[ред. | ред. код]

Загинув у бою з німецьким підрозділом разом із частиною штабу УПА під с. Черниж, що біля Колок (нині Маневицький район, Волинська область, Україна, тоді Ковельський ґебіт, Генеральна округа Волинь-Поділля, Райхскомісаріат Україна).

Зранку 13 травня 1943 року Василь Івахів зі своїми побратимами у супроводі невеличкої охорони зв'язку рухалися підпільною лінією зв'язку на північний захід і в районі села Чорниж несподівано наштовхнулися на німецьку засідку в кар'єрі. Інформацію про пересування повстанських командирів німцям видав польський шовініст. Разом з Івахівим у бою з німцями полягли: Юліан Ковальський («Гарпун») та Семен Снятецький («Сійко») і ще 7 повстанців. Смерть Івахіва і членів його штабу була відчутним ударом по організації відділів УПА.[2]

Похований Василь Івахів у селі Бичаль (тепер — Деражненська сільська громада, Рівненського район Рівненської області)[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Згідно з Постановою УГВР від 11.10.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/52 від 12.10.1952 р. нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу.

22.04.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 023) переданий Олегові Івахіву, племіннику Василя Івахіва.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Засновник УПА. Хто такий Василь Івахів, чому він менш відомий за Шухевича й Бандеру. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  2. ↑ Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки… — С. .
  3. ↑ «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 13 травня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 61. — Арк. 207.
  • ЦДІАЛ. — Ф. 201. — Оп. 4а. — Спр. 11166. — Арк. 40.
  • ЦДІАЛ. — Ф. 389. — Оп. 1. — Спр. 40. — Арк. 40.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920—1939 роки. — Вид. 3-є, доп. — Київ: Укр. вид. спілка, 2007. — С. 690.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 21: Ярослав Старух: Документи і матеріали / упоряд. Володимир Мороз. — Київ; Торонто, 2012. — С. 594.
  • Вовк О. До питання про першого коман­дира Української Повстанської Армії // Український визвольний рух. — Львів, 2003. — № 1. — С. 151—158.
  • Ґоляш С. Василь Івахів-«Рос»-«Сонар» // Рогатинська земля. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1989. — Т. 1. — Український архів. Т. 50. — С. 561—562
  • Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943–49. — Нью-Йорк, 1994. — С. 84.

Посилання[ред. | ред. код]

УПА на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ) (весна 1943 — весна 1945)

та Північно (Осередньо)-Східних Українських Землях (ПСУЗ/ОСУЗ) (весна 1944 — осінь 1944)
1.1. (з весни 1943) УПА: Командир — «Сом» (Івахів Василь)
шеф Крайового військового штабу — «Гарпун» (Ковальський Юліан) (пом. 13 травня 1943)
.........Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
.
........Третя група УПА (Волинська область, Кобрин — Берестя)
.
1.2. УПА: (з серпня 1943) — командир «Клим Савур» (Дмитро Клячківський); начштабу «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (пом. 5.08.1944)
УПА-Північ: (з листопада 1943) — командир «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський);
(з березня 1944) — в.о. крайового командира «Заславський»
ВО-1 «Заграва»

(північна Рівненщина і Полісся)
Комадир округи:
«Дубовий» (Іван Литвинчук)
«Юрій» (Степан Янішевський) (з березня 1944)
Начальник штабу:
«Гончаренко» (Ступницький Леонід) (05.1943 — 07.1943)

«Макаренко» (Левицький Микола) (07.1943 — 09.1943)

(загони — фактично курені, по 2-3 сотні):

Загін «ім. Богуна» (Сарни) — кр. Ярема (Семенюк Никон)
Загін «ім. Остапа» (Березне) — кр. Шавула (Рудик Адам)
Загін «ім. Колодзінського» (Дубровиця) — кр. «Лайдака» (Скуба Микита) (пом. 11.03.1944)
Загін «ім. Коновальця» (Володимирець) — кр. Кора (Мельник Макар)
Загін «ім. Хмельницького» (Костопіль) — кр. Боровий (Брилевський Василь), кр. Острий (Ждан Ярослав)
Загін «ім. Дорошенка» (Деражне) — кр. «Вороний» (Левкович Василь)
Узбецький курінь — кр. Ташкент (Мір Алієв)

Грузино-вірменський курінь
ВО-2 «Богун» (Група «Енея»)

(південна Рівненщина, Волинь, ОСУЗ)
Командир округи:
«Еней» (Петро Олійник)
«Еней» (з лютого 1944) ВО-2 «Богун» в УПА-Південь
Начальник штабу:

«Черник» (Казван Дмитро)

('З лютого 1944 в УПА-Південь')

Дубенський курінь — кур. Птах
Дубенський курінь — кур. Юрко
Здолбунівський курінь — кур. «Ясен» (Свистун Микола)
Кременецький курінь — кур. «Бурсак»

Загін «Кодак» (рейди на схід; командир невідомий):

ВО-3 «Турів»

(Волинська область, Кобрин — Берестя)
Командир округи:
«Олег» (Якимчук Микола) (1943)
«Рудий» (Стельмащук Юрій) (з листопада 1943)
«Кайдаш» (Стельмащук Юрій) (з березня 1944 — полон 27.01.1945)
Начальник штабу:
«Вовчак» (Шум Олекса) (пом. 20.03.1944)
«Голубенко» (Громадюк Олексій) (09.1944 — 27.12.1944)

«Яровенко» (з 27.12.1944)

Загін «Озеро» (Ковель) — к-р «Рудий» (Стельмащук Юрій), к-р «Вовчак» (Шум Олекса) (пом. 20.03.1944):

Загін «Котловина» (Луцьк) — кр. «Рубашенко» (Коваль Степан)

  • 4-й курінь «ім. Коновальця» — кур. «Рибак»
  • 5-й курінь «ім. Хмельницького» — кур. «Орел»
  • 6-й курінь «Погром» — кур. «Мороз» (Кузьма Григорій)

Загін ім. Богуна (Володимир-Волинський) — кр. «Лівар» (до 11.1943), кр. «Сосенко» (Антонюк Порфир) (11.1943-01.1944)
к-р «Острізький» (Громадюк Олексій)(з 02.1944)

  • 7-й курінь «ім. Святослава» — кур. «Мирон», кур. «Бескид»
  • 8-й курінь «ім. Сагайдачного» — кур. «Вітер», кур. «Остап» (Брись Олексій) (полон 02.1944)
  • 9-й курінь «ім. Хмельницького»? — кур. «Голуб»?
  • Азербайджанський курінь
ВО-4 «Тютюнник»

(Житомирська область)
Командир округи:
«Верещака» (Воробець Федір) (осінь 1943 — 03.1944 зміна псевда)
«Олекса» (Воробець Федір) (03.1944 — 08.1944 реорганізація)
Начальник штабу:

«Очеретенко» (Ґудзоватий Петро)
З'єднання (курінь) «Хмельницький» — кур. «Кватиренко» (Яковлів Яків)
1.3. (серпень 1944 — весна 1945) УПА-Північ: крайовий командир — «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський) (пом. 12 лютого 1945)
Західна ВО «Завихост»/З'єднані групи «33»

(Західний край ПСУЗ: Берестя, Ковель, Луцьк)

Командир: «Максим»

(бригади і загони — фактично курені)

  • 1-а бриґада «Пам'ять Базару», «ім. Лайдаки» — командир: «Ярок» (Калинюк Дмитро)
  • 2-а бриґада «Жовті води», «ім. Острого» — командир: «Галайда»
  • 3-я бриґада «Холмська», «ім. Мазепи» — кр. «Буря», кр. «Ткач»
  • 4-а бриґада «Соборна Україна», «ім. Вовчака» — командир: «Ромб» (Зінчук Тихон)
  • 5-а бриґада «Пилявці», «ім. Байди» — командир: «Лисий» (Климчак Іван), командир: «Ігор»
  • 6-а бриґада «Помста Крут», (? після загибелі Климука «ім. Назара») — командири: «Крига» (Климук-Крига) (пом. 12.09.1944), «Верховинець» (Троцюк Григорій)
Східна ВО/З'єднані групи «44»

(Східний край ПСУЗ: Сарни, Кременець, Житомир)
Командир:
«Олекса» (Воробець Федір) (08.1944 — полон 15.01.1946)

Начальник штабу: «Очеретенко» (Ґудзоватий Петро)

Загін «Дорош» — кр. Стальний (Семенюк Никон)
Загін «Прилуцький» — кр. Дяченко

Загін «Стародубський» — кр. Кузьма
1.1. (з літа 1943) УПА-Південь: крайовий командир — «Батько» (Омелян Грабець) (пом. 10 червня 1944)
заст. командира «Антон» (пом. 24 грудня 1943), нач. штабу «Кропива» (Василь Процюк)(пом. 13 червня 1944).
ВО «Холодний Яр» — КГ «Кость»,
нач.штабу «Дід Тарас»
ВО «Умань» — КГ «Остап»,
нач.штабу «Нюра»
  • Курінь «Довбенка»
  • Курінь «Бувалого»
  • Курінь «Андрія Шума»
ВО «Вінниця» — КГ «Ясен» (Свистун Микола)
1.2. (з червня 1944) УПА-Південь: крайовий командир — «Леміш» (Кук Василь.)
. ..................................... ............................

(Неповний реєстр)
Курінь — кур. Сторчан (Степанюк Олександр)
Курінь — кур. Докс (Котик Семен)
Курінь — кур. «Мамай» (Сало Іван)
Курінь — кур. Бувалий
Курінь — кур. Довбенко
Курінь — кур. Лихо
Курінь — кур. Птах
Курінь — кур. «Макс» (Скорупський Максим)
Курінь — кур. Бистрий

Курінь — кур. Саблюк (Качан Остап)
1.3. (з осені 1944) УПА-Південь: крайовий командир — «Леміш»
З'єднані групи «22» — КГ Роман, КГ «Ясен» (Свистун Микола) (пом. 8 грудня 1944)

Дубенський курінь — кур. Чернець
Кременецький курінь — кур. Докс (Котик Семен)
Здолбунівський курінь — кур. ?
Кам'янець-Подільський курінь — кур. Бистрий (Білинський Ярослав)

Вінницький курінь — кур. Панько
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Івахів_Василь_Григорович&oldid=41804506