Князевич Василь Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Князевич.
Василь Михайлович Князевич
Василь Михайлович Князевич
Василь Михайлович Князевич
Василь Князевич під час візиту в Тернопільську область (10–11.03.2016)
12-й Міністр охорони здоров'я України
18 грудня 2007 — 11 березня 2010
Президент Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко
Попередник Юрій Гайдаєв
Наступник Зіновій Митник
Народився 9 березня 1956(1956-03-09) (68 років)
Терновиця (Тисменицький район)
Відомий як лікар
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Державний вищий навчальний заклад "Івано-Франківський національний медичний університет"
Політична партія незалежний політик
Нагороди
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
 Медіафайли у Вікісховищі

Васи́ль Миха́йлович Князе́вич (нар. 9 березня 1956 с. Терновиця Тисменицького району, Івано-Франківської області) — український лікар, громадсько-політичний діяч, міністр охорони здоров'я України (з 18 грудня 2007 до 11 березня 2010 року). Заслужений лікар України. Доктор медичних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Галерея
Головний лікар обласного госпісу Андрій Паламарчук, голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук і Василь Князевич (Тернопіль, 10.03.2016)
Василь Князевич і ректор ТДМУ Михайло Корда (20.05.2016)

Освіта вища, закінчив Івано-Франківський медичний інститут (нині національний університет), за фахом — лікар.

Трудовий шлях розпочав медбратом терапевтичного відділення Івано-Франківської міської клінічної лікарні № 1, працював головним лікарем Яблунівського протитуберкульозного диспансеру (1985—1987 роки); лікар-інтерн Бучацької центральної районної лікарні,[1] головний лікар Бучацького району (1987—1992 роки[1]); завідувач відділу охорони здоров'я Тернопільської облдержадміністрації.

Від листопада 2000-го — головний лікар Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру.

Від 2002-го — головний лікар центральної поліклініки Деснянського району, начальник управління охорони здоров'я Деснянської райдержадміністрації столиці.

Від квітня 2005 р. — начальник медичного управління, заступник керівника Державного управління справами.

Призначений на посаду Міністра охорони здоров'я України в другому уряді Юлії Тимошенко[2].

Відразу після вступу на посаду новий Міністр охорони здоров'я пообіцяв якнайшвидше вивести українську медицину на європейський рівень, але «без чергової революції» на шляху до поставленої мети. Також серед топ-завдань, окреслених В. Князевичем, — за п'ять років збільшити середню тривалість життя українців на три роки.

Від 2011 р. — Голова Правління Всеукраїнської громадської організації «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги»[3].

Від вересня 2013 року — завідувач кафедри управління охороною суспільного здоров'я, Національної академії державного управління при Президентові України.

Доводиться рідним дядьком народному депутатові України від НУНС, екс-члену Центрвиборчкому Руслану Князевичу.

Нерухомість: квартира 128,9 м², садовий будинок загальною площею 177,36 м².

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Василь Князевич очолює поважну раду громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона».[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Федечко М. Князевич Василь Михайлович… — С. 285.
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України № 10-VI від 18 грудня 2007 року.
  3. ↑ Сайт «Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» [Архівовано 29 Травня 2014 у Wayback Machine.].
  4. ↑ 23 медикам вручили «Ордени Святого Пантелеймона» за заслуги у захисті України. Укрінформ. 9 серпня 2022. Процитовано 17 квітня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]
Юрій Спіженко (1991—1994) • Володимир Мальцев (1994) • Володимир Бобров (1994—1995) • Андрій Сердюк (1995) • Євген Короленко (1995—1996) • Андрій Сердюк (1996—1999) • Раїса Богатирьова (1999—2000) • Віталій Москаленко (2000—2002) • Андрій Підаєв (2002—2005) • Микола Поліщук (2005) • Юрій Поляченко (2005—2007) • Юрій Гайдаєв (2007) • Василь Князевич (2007—2010) • Зіновій Митник (2010) • Ілля Ємець (2010—2011) • Олександр Аніщенко (2011—2012) • Раїса Богатирьова (2012—2014) • Олег Мусій (2014) • Олександр Квіташвілі (2014—2016) • Олександра Павленко (в. о.) (2016) • Віктор Шафранський (в. о.) (2016) • Уляна Супрун (в. о.) (2016—2019) • Зоряна Скалецька (2019—2020) • Ілля Ємець (2020) • Максим Степанов (2020—2021) • Віктор Ляшко (2021—)
Прем'єр-міністр: Юлія Тимошенко
Перший віце-прем'єр-міністр: Олександр Турчинов
Віце-прем'єр-міністр: Іван Васюник
Віце-прем'єр-міністр: Григорій Немиря

Аграрної політикиЮрій Мельник
Внутрішніх справЮрій Луценко
Вугільної промисловостіВіктор Полтавець
ЕкономікиБогдан Данилишин
Житлово-комунального господарстваОлексій Кучеренко
Закордонних справВолодимир Огризко
Петро Порошенко
Культури і туризмуВасиль Вовкун
Надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи		Володимир Шандра
ОборониЮрій Єхануров
Освіти та науки†Іван Вакарчук
Охорони здоров'яВасиль Князевич
Охорони навколишнього середовищаГеоргій Філіпчук
Палива та енергетикиЮрій Продан
Праці та соціальної політикиЛюдмила Денісова
Промислової політикиВолодимир Новицький
Регіонального розвитку
та будівництва		Василь Куйбіда
Сім'ї, молоді та спортуЮрій Павленко
Транспорту та зв'язкуЙосип Вінський
ФінансівВіктор Пинзеник
ЮстиціїМикола Оніщук
Міністр Кабінету МіністрівПетро Крупко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Князевич_Василь_Михайлович&oldid=42357606